пдр, система автоматичної фіксації порушень ПДР, система автоматичної відеофіксації порушень ПДР, порушення правил дорожнього рухуОстаннім часом можна почути новину, що зовсім незабаром на дорогах буде введена система автоматичної відеофіксації ПДР в Україні. Вже говорять про наче феноменальні результати тестового режиму її роботи, що тільки за 6 годин всього на 3 камерах відеофіксації зафіксовано порушень на суму штрафів близько 3 млн. грн.! Планується ввести більше 5000 таких камер для забезпечення порядку і дисципліни на дорогах.

Але, як часто буває, переслідуючи за мету поповнити український бюджет, уряд забуває про права і свободи громадян, адже введення такої системи автоматичної відеофіксації порушень ПДР має суттєві протиріччя і порушення основних прав людини і громадянина.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

І найцікавіше те, що уряд вже стикався з цією проблемою у 2008 році і після визнання подібного нововведення неконституційним, влада знову не хоче на даний час виправляти попередні помилки і намагається продавити незаконні нововведення.

Давайте розбиратися, в чому ж підвох і незаконність положень щодо введення в Україні системи автоматичної фіксації порушень ПДР.

Якщо чесно, то диву даєшся, коли аналізуєш тільки що зареєстрований законопроект5314 (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху). Саме цим проектом хочуть реанімувати автоматичну фіксацію порушень ПДР в Україні.

Коротко нагадаємо історію питання. У 2008 році, при черговій хвилі посилення законодавства відносно водіїв, Кодекс про адміністративні правопорушення України (далі по тексту КУпАП) був доповнений рядом норм, у тому числі ст.141, яка передбачала систему автоматичної відеофіксації порушень ПДР з відповідальністю не того, хто був за кермом і порушив, а власника транспортного засобу. Негайно почалися численні проблеми з реалізацією цієї норми і масове оскарження постанов в судах.

Багато юристівписали тоді, що така норма і така практика порушують конституційні принципи юридичної відповідальності і права людини. Врештірешт, Конституційний Суд України своїм рішенням від 22.12.2010 р. (у справі з конституційного звернення громадянина Багинского) визнав цю норму неконституційною.

Важливий не лише цей факт, але і те, як Конституційний Суд своє рішення аргументував.

Поперше, є загальні принципи для різних видів юридичної відповідальності (адміністративної, кримінальної і т. д.), від яких відступати не можна. Зафіксовані вони у тому числі і на рівні Конституції, що має вищу юридичну силу в державі, при чому її норми одночасно є нормами прямої дії, тобто захист прав людини безпосередньо на підставі цих норм гарантується.

У тому числі, підставою для притягнення до юридичної відповідальності будьякого виду є здійснення конкретною особою, яку до цієї відповідальності притягають, протиправного діяння. Розтлумачуємо для законодавців: не можна притягнути людину до відповідальності, якщо здійснене нею діяння не було неправомірним. Не можна притягнути до відповідальності одну людину, якщо неправомірне діяння здійснене іншою.

Крім того, для притягнення до відповідальності необхідно, щоб людина розуміла, коли вона діє правомірно, а коли ні (той самий принцип правової визначеності). Тому не можна притягнути людину до відповідальності тому, що у нього у власності є автомобіль (що законно), і він передав управління цим автомобілем іншій людині, що має водійське посвідчення (що теж законно), якщо ця інша людина порушила ПДР.

«5 причин, чому система автоматичної відеофіксації порушень ПДР в Україні незаконна!»

Це, нагадаємо, основні принципи, які не просто закріплені в Конституції, а визнані і розтлумачені рішенням Конституційного Суду, обов’язковим до виконання на усій території України.

Проте, коли приймалося законодавство про національну поліцію, наші законодавці вирішили знову спробувати наступити на граблі. І доповнили КУпАП статтею 142, яка практично повторювала ту саму, визнану неконституційною, нормуЗрозуміло, автофіксація за таким законом і за таким принципом не запрацювала. Та і не могла.

І ось учора в новинахфанфари: поданий законопроект 5314, який усе це виправить! Що ж, почитаємо його і проаналізуємо.

Передусім, натикаємося на норму, щоу разі, якщо водія встановити неможливо, відповідальність все так само несе власник. Так що виправили? Де виправлення неконституційної норми?

Річ навіть не в тому, що на практиці швидше за все саме так і намагатимуться застосовувати цей закон у більшості випадків: не встановили… (А якщо автомобілем користується кілька чоловік, наприклад, члени сім’ї, то згадати через місяць, отримавшилист щастя“, хто з них був за кермом, – практично нереально.) Справа в принципі. Який зберігається таким же, через що перша норма визнана неконституційною, і через який другу норму довелося коригувати. Так, зберігається формально не для усіх випадків.

Але, оскільки йдеться саме про принцип, на якому побудована норма, в даному випадку це нічого не змінюєМожна навести приклад: припустимо, в квартирі когось убили. Не встановлюємо вбивцю, а саджаємо довічно власника квартири? Тоді прибічники такого принципу автофіксації заперечували, мовляв, не треба плутати кримінальну відповідальність з адміністративною.

Взагаліто Конституційний Суд своїм рішенням встановив саме загальні принципи для різних видів юридичної відповідальності. Принаймні в цій частині. Але, добре, не хочете приклад про вбивство? Будь ласка вам інший.

Припустимо, в кафе здійснено дрібне хуліганство, відповідальність за яке передбачена ст.173 КУпАП. Але хуліган встиг сховатися до приїзду поліції, і тому особу його встановити не вдалося. Що, притягатимемо до відповідальності хазяїна кафе, тільки тому, що правопорушення мало місце в його закладі?! Абсурд!

Те ж саме стосується десятків інших правопорушень, відповідальність за які передбачена КУпАП. І до відповідальності за які притягується та особа, яка їх вчинила. Незалежно від приналежності до місця, де порушення здійснене, або майна, так чи інакше втягнутого в орбіту порушення.

Приклад. Ст.104 КУпАП, яка передбачає відповідальність за потраву посівів або знищення урожаюПрипустимо, є у нас село, в якому жителі, що тримають худобу, скидаються і доручають пасти стадо одному пастухові. А пастух виявився недбалий і прогнав стадо через поле, знищивши урожай. Хто несе відповідальність? Пастух, а не власники худоби, яких там взагалі не було.

Ценормальна правова логіка. Целогіка конституційна. У нас чомусь (причинитема окремої розмови) так склалося, що автомобільну сферу виводять зі сфери застосування конституційних норм, загальних правових принципів і прав людини. Це абсолютно неприпустима річ! Те, що транспортні засоби реєструються, на відміну від багатьох інших видів майна, виправданням такого положення бути не може: це питання, можна сказати, технічне, але не застосування самих правових принципів.

І прагненням до безпеки такі речі виправдовувати теж не можна, тому що створивши прецедент, його можна розповсюдити на будьякі сфери. Коли справа стосується презумпції невинуватості і принципів відповідальності, це тим небезпечніше. До того ж, односторонній тиск на водіїв позитивного результату в плані безпеки не принесе.

Так і це не все. Проектом передбачений порядок перенесення відповідальності на особу, яка безпосередньо порушила. Але який порядок?

Спочатку постанова виноситьсяумовновсе одно на власника. Тобтовоно вже суперечитиме згаданим вище нормам і принципам, оскільки постановаце документ про відповідальність. Що повинен робити власник, отримавши постанову? Відіслати повідомлення у відповідний орган поліції про того, хто був за кермом, супроводивши його заявою цього водія, в якому той погоджується з притягненням себе до відповідальності.

Це навіть важко коментувати з точки зору юридичного здорового глузду. Так само як і з точки зору життєвого, оскільки причин, за яких з цим водієм неможливо буде зв’язатися впродовж встановленого для виконання цього обов’язку строку, може бути багато.

Чому незаконно притягати до відповідальності власника?

1) Поперше, покладати таку відповідальність на власника транспортного засобуу будьякому випадку порушення ст.63 Конституції, яка надає право відмовитися давати будьякі пояснення відносно себе або близьких родичів. Це стосується не лише випадку, коли родич був за кермом, але і пояснень відносно своїх дій (кому передав управління).

За темою:  «Как с помощью антиколлектора 100% закрыть банковский кредит?»

2) Крім того, а на якій підставі взагалі обов’язок доведення здійснення правопорушення конкретною особою з держави перекладається на громадянина? По суті справи, власник, відбираючи таку заяву у водія, доводить свою невинуватість. А це вже прямо суперечить ст.62 Конституції! Дія якої, як ми пам’ятаємо, визнана Конституційним Судом для всіх видів юридичної відповідальності, у тому числі і для адміністративної.

У такій ситуації заява власника на адресу органу поліції з посиланнями на ст.ст. 62, 63 Конституції, про відмову надати дані водія, і відповідне оскарження в суді, винесеного відносно його власника, постанови, – просто заблокує роботу такої системи. Якщо, зрозуміло, такий механізм застосовуватиметься водіями досить масово.

3) Не менш цікавий і інший момент. Автори проекту пишуть про заяву особи, що управляла транспортним засобом, про згоду на притягнення його до відповідальності. Очевидно, їм в голову не приходило, що це різні речі! Що людина може визнати, що був за кермом, але при цьому не погодитися з самим фактом порушення, що він може відстоювати свою невинуватість! Порушення прав такого водія (навіть якщо він встановлений і не заперечує того, що був за кермом), в подібній ситуації абсолютно очевидно!

«5 причин, чому система автоматичної відеофіксації порушень ПДР в Україні незаконна!»

4) Більше того. Давно відомо, що в Україні існує проблема так званих автомобілівдвійників” – тих, які, будучи, як правило, не розмитненими, їздять з фальшивими документами і номерними знаками, співпадаючими з реальним автомобілем такої моделі.

Взагалі, на наше глибоке переконання, що, окрім чисто правових моментів, про які говорилося вище, поки не розв’язана проблемадвійників“, вводити автофіксацію не можна взагалі ні за яких обставин, з тієї простої причини, щолисти щастяза їх порушення будуть, природно, приходити власникаморигіналів“.

До речі, те ж саме стосується автомобілів спецслужб, які можуть користуватися номерами так званого оперативного прикриття, співпадаючими з номерами реального транспортного засобу відповідної моделіІ зрозуміло, що дотримуватися ПДР їх водії будуть далеко не завжди, причому іноді з причин цілком об’єктивних. Але постановато і в цьому випадку прийде власниковіоригіналу“!

За темою:  «Приголомшливе спрощення ввезення авто з іноземною реєстрацією!»

5) Проте в даному випадку є ще і момент чисто правовий. Проект взагалі не передбачає чисто процесуальної можливості для власника заявити, що порушення здійснене не водієм його автомобіля, адвійником“. Рівно, до речі, як не містить норми, що дозволяє звільнити власника від відповідальності, якщо його автомобіль викрали, і порушення здійснене викрадачем.

Адже і в тому, і в іншому випадку, цілком очевидно, власник за всім бажанням не зможе вказати на особу-фактичного порушника, а тим більшезаручитися його згодою про притягнення до відповідальності!

Парадокс в тому, що навіть якщо факт викрадення доведений, навіть якщо точно відомо, що порушував водій “двійника” (наприклад, автомобіль-“оригіналвзагалі був в цей час в ремонті, або виїхав за кордон), згідно проекту, це все не є підставою для звільнення власника від відповідальності, “якщо особа порушника не встановлена“.

На цьому фоні меркне навіть прописана в проекті норма про набуття постанови чинності при його неврученні адресатові (а це може бути у разі, якщо людина не живе за місцем реєстрації; в силу ситуації в країні у нас таких зараз особливо багато, причому по Україні їздять автомобілі, зареєстровані на окупованих територіях, вручити постанови їх власникам за місцем реєстрації взагалі не представляється можливим, і тут ми спостерігаємо пряму дискримінацію залежно від місця проживання/реєстрації).

Висновок

Очевидно, що у разі, якщо цей проект приймуть і спробують ввести в дію, це приведе до масового обурення автовласників (з урахуванням того, скільки машин у нас експлуатується не власниками, у тому числі і в силу багаторічної практикипродажів за дорученням“), і не менш масового оскарження постанов в судовому порядку, що спричинить перевантаження судів (де і так зараз проблеми через звільнення багатьох суддів).

За темою:  «Як автомобілі на автопілоті адаптувати до ПДР України?»

Одним словом – нічого хорошого з цього не вийдеДо речі кажучи, якогось плюсу для безпеки не буде теж, оскільки покарання не того, хто порушував, у результаті до позитивної дії на порушника не приводить.

Ну, а порушення конституційних норм і ряду фундаментальних правових принципів при ухваленні нових законівріч неприйнятна. І вже тим більше треба щось робити з тим, що за сферу дії цих норм, принципів і прав людини у нас виведена вся пов’язана з автомобілем сфера, з тим, що те, що не можна по відношенню до кого б то не було, по відношенню до власника або водія автомобілячомусь вважається, що можна.

За матеріалами “ЮрЛіги”.

Про обговорення протиріч щодо введення системи автоматичної відеофіксації порушень ПДР дивіться на відео нижче: