законопроект "Про прокуратуру"

“Новий Закон враховує експертні висновки до минулих проектів за останні декілька років”

14 жовтня 2014 року законопроект “Про прокуратуру” №3541, підготовлений Комітетом ВРУ із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності був прийнятий 316 голосами депутатів Верховної Ради України.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Запропонований проект закону вважається досить прогресивним, оскільки більшою мірою враховує попередні рекомендації Венеціанської комісії, а також експертні висновки до минулих проектів цього Закону за останні декілька років.

Які будуть реформи?

1) Прощавай загальний нагляд!

Спроба реформувати прокуратуру була запланована ще в 2013 році. Тоді інший законопроект навіть пройшов Венеціанську комісію, але був зупинений на шляху у Верховну Раду. Самі депутати не особливо поспішали ухвалювати такий закон, як цього вимагав Євросоюз. Тепер, коли в Донбасі війна і силові відомства деморалізовані, при новій владі є шанс довести таку реформу до її логічного кінця, а вслід за нею і реформи інших відомств.

Згідно з новим законом прокуратура позбавляється багатьох функцій. Зокрема, прокуратура втрачає функцію загального нагляду. Саме словосполучення “загальний нагляд” пахне Радянським Союзом, коли ще все було загальним – державним, коли і прокурор, і інші контролюючі органи мали безмежні повноваження і могли перевіряти будь-які державні і приватні установи та виявляти розтрату.

Попри те, що вже давно підприємства, за великим рахунком, в приватних руках, це не зупиняє прокурорів нерідко перевищувати владні повноваження та занадто часто перевіряти діяльність таких підприємств на відповідність їх діяльності законодавству.

Багато науковців ще давно казали, що такий “контрольний контроль” по суті дублював повноваження, які мають інші контролюючі органи, як податкова інспекція тощо. Більше того, такі дублюючі функції потребують додаткових одиниць прокурорського штату, яким потрібно платити зарплату, що додатково зменшує бюджет України на сотні мільйонів гривень.

2) Діяльність в рамках кримінального провадження
законопроект "Про прокуратуру"

“В рамках реформи по скороченню кількості контролюючих органів прокуратуру позбавили функції загального нагляду”

За новим законопроектом наглядова функція виконуватиметься прокуратурою тільки у формі представництва в суді інтересів неповнолітніх і недієздатних осіб, або у формі представництва інтересів держави в суді у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежно здійснює орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

За прокурорами залишаться лише функції щодо підтримання державного обвинувачення в кримінальних провадженнях, нагляд за законністю діяльності органів досудового слідства, дізнання та органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також за законністю діяльністі при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та при застосуванні інших заходів примусового характеру, що обмежують особисту свободу громадян.

За темою:  «Земельная реформа в Украине — чего мы ждем от нее?»

Цікаво й навіть дивно те, що стаття 2 Законопроекту, яка визначає функції прокуратури не відтворює положень статті 121 Конституції України. Зокрема, в ній відсутній нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, дотриманням законів з цих питань органами їх посадовими і службовими особами.

Противники нової реформи кажуть, що якщо буде ухвалений новий закон “Про прокуратуру” і скасована загальнонаглядова функція, то це буде катастрофа, тому що в Україні немає іншого контролюючого органу. Крім цього, вони посилаються на європейський досвід, кажучи, що прокуратура в інших країнах не має наглядової функції, адже там, на відміну від України, є інші контролюючі органи.

Але хочемо додати з приводу цього, що зовсім нещодавно Координаційний центр з впровадження економічних реформ при Президенті України за ініціативою голови держави спільно з Кабінетом Міністрів розпочали реалізацію реформи, яка передбачає саме скорочення структури контролюючих органів.

[stextbox id=”info”]За словами Представника Президента в Кабінеті Міністрів Олександра Данилюка, в Україні до нещодавна існувало 75 (!) контрольно-наглядових органів, які дублювали функції один одного, тим самим ефективність яких зменшувалася в рази, тому зараз їх кількість зменшується до 27 (!).[/stextbox]

Як бачимо, дефіциту контрольно-наглядових органів в Україні нема, а тому виключення загального нагляду з переліку функцій прокуратури не призведе до краху чи колапсу всієї правоохоронної системи, а, можливо, навпаки посприяє її розвиткові.

3) Кількість прокурорів

Як стверджує Борис Малишев – експерт Реанімаційного пакету реформ, за новим Законом “Про прокуратуру” у Генерального прокурора України не має бути більше двох заступників, хоча на сайті ВР в новому законопроекті “Про прокуратуру” все ж додали до цього переліку ще 2-ох замів, тобто вже виходить 4 (раніше було 8 заступників).

В той же час, новий закон “Про прокуратуру” не містить норму про максимальну кількість прокурорів в Генеральній прокуратурі, місцевих і регіональних прокуратурах. За словами Бориса Малишева, це можна було б зробити, “встановивши коефіцієнти залежно від кількості населення на території, підвідомчої певному органу прокуратури”.

Цікаве питання тоді щодо кількості заступників у регіональних чи місцевих прокурорів.

За темою:  «Реформа освіти в Україні: 7 шокуючих ознак школи майбутнього!»
4) Зменшення впливу начальників

Також, за новим законом прокурори звільняться від “пресу” начальства, тобто стануть більш незалежними. Тепер ніякі усні доручення, прохання начальства прокурор виконувати не зобов’язаний до отримання письмових вказівок. У новому законопроекті чітко записано:

“Прокурор не зобов’язаний виконувати накази і вказівки прокурора вищого рівня, які викликають у нього сумнів в законності, а також явно злочинні розпорядження або вказівки”.

5) Рада прокурорів та кваліфікаційна комісія

Якщо в дорученнях прокурорів вищого рівня прокурор розпізнає незаконність, то він має право звернутися за захистом в орган прокурорського самоврядування – Раду прокурорів. Введення додаткових незалежних від керівництва прокуратури Ради прокурорів і окремої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – це інновація законопроекту. Схоже, що працювати ці два органи самоврядування будуть в щільній “зав’язці”.

[stextbox id=”info”]

До функцій Ради прокурорів будуть входити:

  • рекомендування призначення і звільнення прокурорів з адміністративних посад;
  • захист прокурорів від незаконного впливу, у тому числі, з боку керівного складу.

[/stextbox]

[stextbox id=”info”]

До функцій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів входить:

  • відбір кандидатів на посаду прокурора;
  • бере участь в переводі прокурорів з одного органу прокуратури до іншого;
  • розглядає скарги / заяви про здійснення прокурором дисциплінарного проступку і здійснює дисциплінарне провадження.

[/stextbox]

Деякі положення закону Борис Малишев називає “антиконституційними”. Наприклад, положення про те, що “кандидати від Уповноваженого з прав людини до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів мають бути погоджені відповідним комітетом Верховної Ради”.

Законом передбачено мінімізацію впливу на діяльність Ради прокурорів і кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з боку керівного складу прокуратури. Обидва органи обираються шляхом таємного голосування Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Причому, представники Генеральної прокуратури складають абсолютну меншість.

Рада прокурорів складається з 13 членів, два з яких є представниками ГПУ, а також ще два представники юридичних ВНЗ. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів складається з 5 прокурорів, 2 учених, 1 адвоката, 3 представників омбудсмена, інші – правозахисники, представники громадських організацій.

Член Комісії не може бути нардепом України, працівником ОВВ, СБУ, МВС, співробітником НАПУ, суддею, а також прокурором, який займає адміністративну посаду.

6) Новий кадровий відбір

Ініціатори Закону наголошують на прозорому та конкурсному відборі майбутніх працівників прокуратури, де важливу роль буде відігравати рейтинг кандидатів, оголошення про вакансії, тестові анонімні іспити та підготовка в НАПУ. На конкурсній і прозорій основі відбуватиметься і перевод прокурорів з однієї прокуратури в іншу.

За темою:  «Чому монополія адвокатури може зневажати права українців?»
7) Зарплата, премії та дисциплінарні проступки

Крім того, згідно із законопроектом буде встановлений чітко визначений розмір зарплати прокуророві. У 2015 році мінімальний оклад дорівнює 10 мінімальним заробітним платам (12180 тис. грн.), а з 2017 року 12 мінімальним заробітним платам (14616 тис. грн.), плюс доплати за вислугу років і за адміністративну посаду.

[stextbox id=”info”]Урізаються всі премії. Адже це було гарним прикладом інструменту впливу начальників на підлеглих.[/stextbox]

Що цікаво, розділ VI проекту, який передбачає дисциплінарну відповідальність прокурора, містить поняття “дисциплінарний проступок”, хоча сам проект не дає чіткого визначення цього поняття, не розкриває його суть, а також не визначає відповідні ознаки, що на практиці тільки приведе до довільного тлумачення. Виникає просто “когнітивний дисонанс” при думці, що може потрапити під трактування цього “дисциплінарного проступку”.

Хто сьогодні прокурор?

законопроект "Про прокуратуру"

“Нічого, що у нас два Генеральних прокурори в Україні? Тому що попередній прокурор не знятий з посади, адже не було згоди Верховної Ради на його зняття.”

Цікава 42 стаття законопроекту “Про прокуратуру”. Вона підміняє конституційну термінологію і визнає існуючу посаду Генерального прокурора України як “адміністративну”. Якщо взяти до уваги “букву” Закону, то при такому законодавчому підході звільнення генпрокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора.

До речі, “в тему” екс-генпрокурор України Святослав Піскун прокоментував такий новий законопроект: “Таке враження, що ті, хто пишуть сьогоднішні закони і приймають їх, ніколи в житті не читали Конституцію України. Нічого, що у нас два Генеральних прокурори в Україні? Тому що попередній прокурор не знятий з посади, адже не було згоди Верховної Ради на його зняття. Нічого?! Нормально?! А якщо я піду до суду і відновлюся, у нас буде три генпрокурори одночасно”, – заявив Піскун.

Таким чином, новий законопроект “Про прокуратуру”, незважаючи, на перший погляд, прогресивність правових норм, що містяться в ньому, все ж потребує деяких доопрацювань та уточнень для максимального наближення до європейських стандартів і забезпечення ефективного захисту прав і інтересів громадян і бізнесу в Україні.

За матеріалами “Прокурорскої правди”.

Як приймався законопроект “Про прокуратуру” у ВРУ на відео: