право на приватне життя, право на повагу до приватного і сімейного життя

Право на приватне життя, таємницю листування закріплене в Європейській конвенції з прав людини (Конвенції), Конституції України, Цивільному кодексі Україні та інших числених нормативних актах. Але, не зважаючи на це, сьогодні можна із впевненістю стверджувати, що право на таємницю кореспонденції в Україні не дотримується і суттєво звужується. З’ясуємо, що це означає для українців, та які обставини з дотриманням цього права в європейській практиці.

Як регламентується право на приватне життя?

Стаття 8 Конвенції встановлює право на повагу до приватного і сімейного життя. Згідно з положенням пункту 1 статті 8: «Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції». Ця ж стаття, пункт 2, містить гарантію для забезпечення захисту зазначеного права від втручання держави: «Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права».

ЦІКАВО ТАКОЖ:

Таким чином, Конвенція визнає захищеними від посягань та втручання як держави, так і третіх осіб наступні аспекти людського життя: приватне життя, сімейне життя, житло та кореспонденцію.

Зазначене положення важливо для розуміння в аспекті необхідності відмежування «невтручання» та «необхідність регламентації життя державою». Принцип поваги до зазначених аспектів включає, хоча і не містить точного визначення, на думку автора, захист від посягань та безпідставних утручань у здійснення цього права, порушення якого повинно відповідати принципам пропорційності та співмірності результату від такого порушення.

Варто зазначити, що під кореспонденцією розуміється листування, процес комунікації з іншими людьми шляхом телефонії, поштового зв’язку чи електронних листів, інші види кореспонденції. Хоча, в  пункті 1 статті 8 Конвенції телефонні розмови прямо не згадуються, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вважає, що такі розмови охоплюються поняттями “приватне життя” та “кореспонденція”,  які  містяться в цьому положенні.

Цікавою вдається інформація, на якій наголосив суд, що під захистом статті 8 також перебувають електронні листи, які навіть надіслані з робочого місця, та інформація, отримана в результаті моніторингу особистого інтернет використання на робочому комп’ютері.

Читайте також: «Почему сетевая нейтральность – гарантия защиты прав человека?»

Таким чином, ні Конвенція, ні ЄСПЛ не намагаються надати точного визначення поняттю «кореспонденція» чи «повага до особистої кореспонденції» через можливість звуження цього терміну шляхом надання чіткої дефініції. Натомість, ЄСПЛ застосовує розширене тлумачення статті 8 Конвенції, тим самим підлаштовуючись під нові виклики сучасності, забезпечує повне гарантування зазначеного права від можливих порушень.

ЄСПЛ виходить з того, що право на недоторканість листування не є лише частиною права на повагу до приватного і сімейного життя, а охоплює значно більший аспект і потребує іншого, більш детального регламентування в аспекті забезпечення захисту цього права.

Конституція України гарантувала в статті 31 кожній особі таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. А стаття 306 Цивільного Кодексу закріпила право на таємницю кореспонденції, не обмежуючи перелік видів такої кореспонденції. А ст.6 ЗУ «Про поштовий зв’язок» вказує на те, що таємниця поштових відправлень, у тому числі листування та іншої письмової кореспонденції, електронних повідомлень, гарантується законодавством і Конституцією.

Що означає «гарантується» та «має право»? Конституція України гарантує право на таємницю і недоторканість листування. За порушення такої таємниці листування, телефонних розмов, чи іншої кореспонденції, в т.ч. через компьютер, передбачена кримінальна відповідальність за ст.163 Кримінального кодексу.

Таємниця кореспонденції деяких осіб залежно від їх статусу охороняється більш ретельно, на що спрямовані деякі положення українського законодавства. Це стосується зокрема дипломатичних представників, суддів, народних депутатів. Це пов’язано з більшим ризиком цих осіб зазнати порушення цього права з боку інших осіб.

Варто зазначити, що будь-яка кореспонденція може бути опублікована лише за згодою відправника і адресата. А якщо кореспонденція стосується особистого життя іншої особи, то також для використання такої інформації потребується її згода.

На думку автора, прогалина українського законодавства в тому, що воно не містить уніфікованої дефініції на позначення права на таємницю кореспонденції, що буде запропоновано нижче. Варто звернути увагу на те, що зазначене право, згідно з українським законодавством, цілком відображає позицію ЄСПЛ, і повинно захищатися як від держави, так і від третіх осіб, незважаючи на спричинення чи не спричинення шкоди таким порушенням.

право на приватне життя, право на повагу до приватного і сімейного життя

Чи можна обмежити право на приватне життя?

Необхідність обмеження цього права зумовлена необхідністю держав гарантувати право на життя своїм громадянам та високим рівнем ризику тероризму в Європі. З цією метою пункт 2 статті 8 Конвенції містить винятки з права на недоторканість листування:

  • втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни;
  • для запобігання заворушенням чи злочинам;
  • з метою захисту здоров’я чи моралі;
  • для захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 31 Конституції України також закріпила винятки з права на таємницю кореспонденції, які можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Виключно суд має право обмежити право на приватне життя, а саме таємницю листування!

В Цивільному Кодексі України у статті 306 міститься положення, згідно з яким, кореспонденція, яка стосується фізичної особи, може бути долучена до судової справи лише у разі, якщо в ній містяться докази, що мають значення для вирішення справи. Інформація, яка міститься в такій кореспонденції, не підлягає розголошенню. Порушення таємниці кореспонденції може бути дозволено судом у випадках, встановлених законом, з метою запобігання злочинові чи під час кримінального провадження, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Зазначені винятки є цілком об’єктивними за своєю суттю, що випливає з практики ЄСПЛ (ключові рішення можна подивитись ТУТ). Як уже було зазначено, необхідність їх встановлення зумовлена ідеями досягнення вищої соціально-значущої мети, принципами пропорційності інтересів та захисту життя інших членів суспільства.

Буде цікаво:  «Правила рибальства в Україні: всі права і обов'язки рибака і риби!»

А які гарантії дотримання таємниці листування ?

1. Гарантії, встановлені практикою ЄСПЛ, щодо недопущення зловживанням винятками з пункту 2 статті 8 Конвенції містять ряд імперативних вимог, які повинні бути дотримані державами для забезпечення законного обмеження права на повагу до приватного життя і кореспонденції. Так, суд наголошує на тому, що зазначені винятки не є необмежено дискреційними (Справа «Класс та інші проти Німеччини»).

2. Ще однією гарантією, на захист статті 8 Конвенції є практика ЄСПЛ, згідно з якою, закон, який встановлює обмеження і винятки з цього права повинен бути досить чітким у своєму вираженні, щоб дати громадянам адекватне свідчення про обставини, коли  і в яких умовах державні органи мають повноваження вдаватися до цього потенційно небезпечного втручання у право на приватне життя та листування.

3. Варто зосередити увагу на питанні щодо гарантій таємниці листування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного із захисником в кримінальному процесі.

ЄСПЛ зазначає, що «перешкоджання» вступу в листування – є найбільш радикальною формою втручання, згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції. Цікавим є рішення ЄСПЛ «Голдер проти Сполученого Королівства» з точки зору недоторканості листування, адже в даному випадку Сполучене Королівство посилалось на принципи пропорційності та співмірності, перешкоджаючи ув’язненому у праві на таємницю листування через необхідність запобігання заворушенням чи злочинам в тюрмі.

Суд висловив позицію відносно того, що це обмеження можливе, але у випадку, якщо державні органи мають серйозні підстави вважати, що має чи може бути заворушення чи злочин, а ніяк не в випадку постійного контролю над кореспонденцією, чи доступу до листування з адвокатом.

ЄСПЛ не тільки встановив виняток обмеження права на таємницю кореспонденції, а й розробив у своїй практиці певні гарантії на захист цього права. Так, важливим аспектом є недопущення зловживання винятками з права на таємницю кореспонденції з боку держави, гарантією чого може виступати позиція ЄСПЛ щодо можливості обмеження цього права виключно у кримінальних провадженнях та відповідно до принципів пропорційності та співмірності. Наявність закону, що чітко регламентує не тільки винятки з права на таємницю кореспонденції, а і порядок отримання та об’єм такої інформації є необхідною гарантією та випливає з принципу правової визначеності.

Що змінити в українському законі, щоб відповідати практиці ЄСПЛ?

право на приватне життяНа наш погляд, в українському законодавстві доцільніше було б використати та уніфікувати термін «таємниця кореспонденції» та визначити його як процес комунікації, в результаті чого відбувається обмін інформацією, що міститься та передається на різних інформаційних носіях різними шляхами, за яким його учасники впевнені в таємності такої комунікації та захисті власних прав. Доступ кореспонденції може бути виключно надано судом у виняткових випадках, передбачених чинним законодавством.

Переваги такого визначення полягають в наступному: 1) Таким визначенням охоплюється розуміння таємниці листування згідно з підходом ЄСПЛ як процесу комунікації. 2) Також врахована розроблена ЄСПЛ стратегія, щодо якої суд повинен перевірити, чи мала особа розумні очікування щодо того, що її приватність буде поважатися та захищатися. 3) Також, аналізуючи зміни в суспільстві та актуальні проблеми в світі пов’язані з витоком особистої інформації та листування з соціальних мереж чи інших інтернет месенджерів, варто наголосити на проблемі захищеності та гарантування таємності комунікації. Таким чином, термін «таємниця кореспонденції» повинен охопити невичерпний перелік кореспонденції та способів комунікації для забезпечення повного гарантування зазначеного права.

Читайте також: «Викладаєш фото в соціальні мережі? Не втрать гроші, відпустку і авто!»

РЕКОМЕНДУЄМО ТАКОЖ:

Щодо правозастосування варто зазначити, що на превеликий жаль, концепція розуміння «Поваги до приватного життя», що включає і таємницю та недоторканість кореспонденції у суддів не викликає значного відголоску. На відміну від непорушного “Right to privacy” в США чи права на повагу до приватного і сімейного життя та кореспонденції в Європі, в Україні досить важко захистити зазначене право, незважаючи на його конституційну декларацію.

Так, суди і досі в більшості випадків відмовляють у задоволенні позовів через «відсутність якихось негативних наслідків для позивача та не встановлення протиправності використання такої інформації». Також цікавий підхід, де  суд розглядаючи справу про порушення таємниці листування у рішенні зазначив, що «суд дійшов висновку про невірно обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, у зв’язку з чим у позові слід відмовити».

Цікавим також є нещодавнє рішення суду по справі, де відповідачем була виправна колонія, передавши листи позивачу у вскритих конвертах суд зазначив «сам по собі факт передачі відповідачем позивачу листів не у закритому конверті не може свідчити про вчинення відповідачем відповідних дій, спрямованих на порушення конституційного права особи на таємницю листування» прямо суперечить практиці ЄСПЛ.

Цікавим вдається і те, що при мотивуванні своїх рішень суди не посилаються на практику ЄСПЛ та не тлумачать положення українського законодавства, згідно з принципом дружнього ставлення до міжнародних договорів. Суди не вважають за потрібне застосовувати розширине тлумачення норм щодо таємниці кореспонденції, яке використовується зокрема і ЄСПЛ, що має наслідком звуження і порушення цього права. Таким чином, варто зазначити, що шлях до розуміння захисту права на таємницю кореспонденції наразі тільки починається, в той час як практика ЄСПЛ вже виробила достатнього положень і підходів у світлі яких можна та необхідно тлумачити і українське законодавство.

Дивіться також про право на приватне життя щодо працівників і роботодавців на відео:


Корисний матеріал? Оцініть:

Зовсім не файноНе файноНе дуже файноФайноДуже файно 4 5,00 з 5

Є питання? Натисніть нижче "ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ"!

ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Підпишіться на юридичні СЕКРЕТИ поштою!
ПІДПИСАТИСЬ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

About the Author:

Юлія Мартова
Випускниця бакалаврської програми з права НЮУ ім. Ярослава Мудрого, студентка магістерської програми з права Національного університету "Києво-Могилянська академія", стажерка в ПАТ "Національний Депозитарій України".

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.