судовий збір, про судовий збір, судова влада судовий збір, правосуддя

“Підвищенням розміру судового збору сподіваються подвоїти надходження до бюджету, поліпшити фінансування судової системи”

З 1 вересня 2015 року в Україні на 300-400% зріс судовий збір, який сплачується при зверненні до суду, а також вартість усіх платних послуг, які надаються судом. Головними причинами таких нововведень влади називають угоди між Україною і МВФ. Влада сподівається подвоїти надходження до бюджету від судової діяльності, поліпшити фінансування судової системи (і одночасно її функціонування), а також забезпечити якісніший розгляд судових справ.

Введені законодавчі норми передбачають диференціацію ставок залежно від суб’єкта звернення до суду, характеру і ціни позову. Основний акцент в подорожчанні, ясна річ, зроблений на справи майнового характеру як на найбільш важливі, популярні і фінансово перспективні.

Ставки судового збору

Отже, якщо позовна заява майнового характеру до суду подаватиме юридична особа (далі – ЮО) або ФОП, то подавця зобов’яжуть заплатити судовий збір у розмірі 1,5% від розміру ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (раніше діяла ставка 1% від ціни позову, але не менше 0,2 від розміру мінімальної зарплати).

Пересічна фізична особа заплатить дещо менше – 1% від ціни позову, але не менше 0,4 від мінімальної заробітної плати (так що мінімальний платіж для пересічної людини дорівнюватиме 551 грн. 20 коп.; раніше це коштувало 487,20 грн.).

судовий збір, про судовий збір, судова влада судовий збір, правосуддя

“З такими розцінками судового збору не кожна справа зможе далеко дійти”

Справи немайнового характеру обійдуться дещо дешевше. Так, юрособа буде зобов’язана заплатити 1 розмір мінімальної заробітної плати, а фізична особа – 0,4 розміру (було 0,2). Так що тут подорожчання незначне, хоча і теж малоприємне.

Більше того, скасована верхня межа судового збору, і тепер максимальні розміри збору за майновими позовами нічим не обмежуються. Якщо раніше межа чітко складала 1% від суми позову (але не менше 0,2 і не більше 3 розмірів мінімальної зарплати), то тепер можна припускати, що судовий розгляд справ окремих категорій обійдеться в десятки, якщо не сотні тисяч гривень!

При цьому, подати майновий позов до господарського суду нібито стало дешевше – заплатити треба буде 1,5% від ціни позову (але не менше суми однієї мінімальної зарплати). Все б добре, та ось тільки колишня норма обумовлювала граничний розмір оплати не вище “60 мінімальних зарплат”. А тепер через ліквідацію вказаної планки підсумкова сума, яку доведеться направити на погашення судових витрат, опиниться в прямій залежності від “ціни позову” (адже в неї тепер і упиратиметься вся вартість судових послуг).

Характерно, що ставки виросли в усіх інстанціях і абсолютно по всіх платних послугах і діях суду. Наприклад, істотно піднята вартість заяви:

  1. На забезпечення позову;
  2. На видачу судовими органами виконавчого документу за рішенням іноземного суду;
  3. Про тлумачення судового рішення.

За подібні заяви тепер необхідно заплатити 50% розміру мін. зарплати.

А ось, що дійсно стане “золотим”, так це спроба оспорити рішення суду. Спробуйте представити калькуляцію судових послуг в цьому випадку:

  • В апеляційному суді позивачеві доведеться заплатити 110% від ціни позову, сплаченого в суді першої інстанції;
  • В касаційному – 120%;
  • А якщо дійде до перегляду судового рішення Верховним Судом України – 130% (зараз – 50%, 70% і 70%).
За темою:  «Легкий спосіб оформлення документів на право власності на будинок в селі»

Погодьтеся, що з такими розцінками далеко не кожна справа зможе дійти, навіть до першої апеляційної інстанції, не кажучи вже про касацію.

Негативні сторони реформи:

Здається, як наслідок такої реформи буде те, що дуже багато категорій громадян виявляться нездатними відстояти свої інтереси в суді, наприклад, якщо виникла судова помилка або з якої-небудь іншої причини, на підставі якої було винесено неправомірну ухвалу чи рішення.

Варто особливо підкреслити, що державні органи, а саме: фіскальна служба, прокуратура і Антимонопольний комітет України, – втратили всі пільги стосовно сплати судового збору, якими вони раніше володіли. Вважається, що нібито це зажадає від них більш зважено підходити до подання кожного позову, щоб уникнути необгрунтованих претензій до людей, фірм або організацій, а значить – очікується, що державні організації менше завалюватимуть суди справами “ні про що”.

Правда, як завжди з’являється одне істотне “але” – для держслужби оплата позову здійснюватиметься за рахунок бюджетних коштів, тобто фактично – з кишені платників податків, за наш з вами рахунок. До того ж, виходить ще й ситуація, коли фінансування таких органів здійснюється за рахунок державного бюджету і судовий збір також сплачується з цих самих коштів фінансування до державного бюджету. Чи є доцільним такий кругообіг? Не впевнений. На практиці виходить так, що в цих органів фінансування урізають, взгалі не передбачають бюджетом можливість таких органів ще й подавати позови, тому по суті в напрямку позовної діяльності такі органи стають вимушено бездіяльними.

судовий збір, про судовий збір, судова влада судовий збір, правосуддя

“Який сенс в існуванні права на звернення до суду, якщо його реалізація залежить від розміру гаманця заявника?”

Крім цього, гроші, які можуть бути виділені на судово-позовну діяльність державних органів, можуть бути легко списані з їх рахунків як “судові витрати”, таким чином, звільняючи шлях для корупційних схем. Чи понесе хто-небудь із співробітників цих структур покарання за це, якщо і так заздалегідь програшну справу буде злито? Дуже сумніваємося.

За темою:  «Приголомшливе спрощення ввезення авто з іноземною реєстрацією!»

Судовий збір як такий є інструментом, що відсіює необгрунтовані або неспроможні позови, які завантажують суди, затягують розгляд реальних правових спорів і призводять лише до непродуктивного витрачання робочого часу суддів. Дійсно, тепер можна бути впевненим, що любителі необгрунтованих скарг забудуть шлях до судів – аж надтодорогим стане це “задоволення” для таких “свідомих громадян”.

Але, в той же час, з цього випливає і інше – громадянам або організаціям матиме сенс подавати до суду лише позови про стягнення не менше декількох тисяч гривен, з урахуванням витрат на всі судові інстанції і оплати послуг свого юриста.

Ось два прості приклади, які дозволять наочно побачити масштаби розмірів нових судових виплат.

Якщо судовий збір сплачує ЮО:

Якщо юрособа подає до суду позов проти Фіскальної служби на відміну незаконного податкового зобов’язання в сумі 50 мільйонів гривен, то розмір судового збору для неї складе 750 тисяч грн. (1,5% суми позову). І це не рахуючи оплати послуг адвокатів та інших витрат. А коли ДФС подасть апеляцію (за рахунок бюджетних коштів, зрозуміло), то вже вона заплатить 825 тисяч гривен (110% суми, сплаченої в касу суду першої інстанції).

Якщо судовий збір сплачує ФО:

Якщо людина вирішила в суді вирішити спір з банком за квартиру вартістю 1 мільйон гривен, то лише за розгляд справи в суді йому доведеться викласти 10 000 гривень, не рахуючи інших витрат. І після цього йому залишиться лише молитися, щоб справа не дійшла до апеляції. Не кажучи вже проте, що навіть перше рішення суду і так може бути не на його користь. Адже Феміда сліпа і судовий збір поверненню не підлягає.

Позитивні сторони реформи:

Правда, ложкою меду в цьому нововведенні є можливість для позивача стягнути з відповідача суму судового збору при виграші справи і хоч би так компенсувати для себе судові витрати.

Але з цього випливає те, що перш ніж йти з позовом до суду, Вам необхідно не лише добре подумати про свої перспективи, але і порадитися про все це з юристом. Адже те ж саме робитиме і Ваш супротивник, і хто знає, можливо, його позиція виявиться більше виграшною.

За темою:  «Як вигнати учасника з ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю)?»

А ось злободенне питання: “чи сприятимуть підвищені ставки судового збору поліпшенню якості роботи працівників судових інстанцій”? – автоматично переходить в розряд риторичного. Що ясно вже зараз, так це те, що відповідальність суддів ще більше зросте, оскільки оспорити їх рішення стане не “по гаманцю” багатьом громадянам, і у більшості випадків винесене перше рішення стане і останнім.

Як і те, що побудований державою фінансовий бар’єр перед конституційно гарантованим громадянам доступом до правосуддя понизить навантаження на суди всіх інстанцій. Хоча особисто ми маємо деякі сумніви в поліпшенні якості процесуальних документів. Особливо в ситуації, коли реформа судової системи в Україні тільки-тільки набирає оберти.

В принципі, можна відкинути всі сумніви і рішуче заявляти, що через зростання ставок судового збору пересічні громадяни більше віддаляться від судової системи.

Захист своїх інтересів в суді – один з наріжних каменів сучасного цивілізованого суспільства, який для багатьох людей в Україні перетвориться на предмет розкоші, дозволити який собі зможе не кожний.

І, не варто заявляти про законні і гарантовані права громадян – що толку в цих правах, якщо їх реалізація потрапить в пряму залежність від розміру банківського рахунку людини? Тепер ми можемо легко отримати положення, в якому банки, кредитні організації або просто заможні люди, отримають можливість через суди чинити тиск на простих людей, наприклад, коли мова заходитиме про компенсацію збитку, спірну землю та інші майнові питання.

Про судовий збір та правосуддя для обраних дивіться на відео нижче: