Автор: 11.06.2014 Оновлено: 11.01.2020

евтаназія, право на смертьЧому евтаназія або право на смерть зараз є актуальним в розвинутих країнах? Сучасна правова система закріплює безліч особистих немайнових прав, які належать кожній людині, проте головним і фундаментальним із них є право на життя.

З огляду на це, поряд існує право розпоряджатися своїм життям, що тлумачиться як можливість піддавати його значному ризику або навіть приймати рішення про припинення життя, що і породжує багато дискусій в тому числі і навколо теми евтаназії з цього приводу.

Саме право на життя чи на смерть вже протягом багатьох років є предметом для обговорення юристів і медиків, суспільства в цілому.

Евтаназія – це діяння, яке свідомо і умисно вчиняється медичним працівником за неодноразовим і категоричним проханням невиліковно хворого з метою припинення фізичних страждань, що має результатом смерть пацієнта.

Варто зазначити, що хворий має бути проінформованим про всі його наслідки, здатним усвідомлювати свої дії та керувати ними і приймати таке рішення добровільно, за власною волею.

Читайте також: «Мрієте відкрити аптеку? 3 кроки до ліцензії на торгівлю лікарськими засобами!»

Право на смерть: види евтаназії

Медицина виділяє пасивну і активну евтаназії.

Пасивна евтаназія передбачає припинення надання лікування\допомоги, що прискорює смерть пацієнта.
Активна евтаназія передбачає введення пацієнту певних лікарських препаратів, які визивають швидку і безболісну смерть, така евтаназія реалізується через різні форми, серед яких виділяють:

  1. Евтаназію без згоди пацієнта, коли через страждання він не може погодитись на це, але родичі чи лікар дають на це самостійну згоду;
  2. Евтаназія за допомогою лікаря;
  3. Без кінцевої допомоги лікаря, коли сам пацієнт включає певний пристрій, запускає механізм, який ніби допомагає скоїти самогубство.

Чи законна евтаназія?

евтаназія, право на смерть

В багатьох країнах світу зараз йде тенденція щодо легалізації можливості застосовання евтаназії. Серед таких країн можемо виділити Нідерланди, Бельгію, Фінляндію, Швецію тощо.

Національним аконодавством не визнається будь-яка форма евтаназії в Україні, зокрема, про це йдеться в п. 2 ст. 52 Основ законодавства про охорону здоров’я України, який забороняє пасивну евтаназію, а також в п. 3 ст. 52 цього нормативного акту, де забороняється й активна евтаназія.

Крім того, в кримінальному кодексі України (далі – КК) немає жодної статті, за якою б кваліфікувалося таке діяння.

У теорії кримінального права і в правозастосовній практиці визнається, що добровільна згода людини на позбавлення її життя не виключає протиправності й караності діяння і зазвичай кваліфікується за ст. 115 КК (вбивство).

Питання легалізації евтаназії є досить суперечливим, а тому існують багато аргуметів «за» і «проти» неї, спробуємо деякі з них навести.

Право на смерть: аргументи «проти»

  • Моральна сторона. Бог дав людині життя, а тому і приймати рішення про його позбавлення може лише Він.
  • Психологічне гальмо. Дозвіл застосовувати евтаназію з великою вірогідністю може стати гальмом в пошуці нових ефективних способів і засобів лікування пацієнтів, бо часто саме боротьба зі смертю спонукає медицину рухатися вперед.
  • Тиск на фізично обмежених людей. Легалізація евтаназії може призвести до тиску на інвалідів, престарілих і невиліковно хворих осіб, які могли б ще жити і жити, але оточуючі та і вони самі вважають себе «тягарем».
  • евтаназія, право на смертьЗасіб вчинення злочинів. Такий спосіб позбавлення життя може бути засобом вчинення злочинів, умертвіння старих осіб, інвалідів, невиліковних хворих, на лікування яких не вистачає грошей, підкупу медперсоналу, зловживання посадовими повноваженнями, шахрайства тощо.
  • Проблема добровільності. Дуже важко встановити добровільність згоди пацієнта.. І навіть тоді, коли пацієнт словесно або іншим очевидним способом погодився, то він завжди може передумати, а коли процедура вже запущена, то права змінити рішення у нього вже нема.
  • Проблема “чудесного одужання”. Евтаназія виключає випадки на так зване «чудесне одужання». І хоча такий відсоток відносно малий, але такі випадки все ж таки трапляються, що також може розглядатися як шанс для пацієнта.

На думку багатьох вчених в галузі юриспруденції та медицини, легалізація евтаназії в українському законодавстві є лише питанням часу, а тому з удосконаленням і демократизацією правової системи цілком можливо, що законодавець закріпить право на життя і  смерть.

На думку багатьох вчених в галузі юриспруденції та медицини, легалізація евтаназії в українському законодавстві є лише питанням часу.

Опитування, проведене центром соціологічних досліджень порталу «СуперДжоб» 17 квіт. – 10 трав. 2007 р., показало, що 51% українців вважають, що людина має право скористатися допомогою лікарів з метою добровільної смерті.

Опитані також стверджують, що легалізація такої процедури повинна бути тільки при жорсткому контролю з боку держави.

Буде цікаво:  «Молодежное ипотечное кредитование в Украине: полное руководство»

Право на смерть: аргументи “за”

  • Евтаназія дозволяє в повній мірі реалізувати право людини розпоряджатися своїм життям, в тому числі приймати рішення про припинення власного життя;
  • Людина визнається найвищою цінністю, а отже, і її реальне благополуччя, потреби і право на самовизначення, право на свободу, право на повагу гідності, право на гідну смерть мають бути гарантовані й забезпечені повною мірою;
  • Евтаназія забезпечує реалізацію одного з основоположних принципів права – принципу гуманізму. Евтаназія є гуманною, бо припиняє страждання і муки невиліковно хворого;
  • Держава і суспільство мають визнати таке право не заради всіх, а заради тієї невеликої групи людей, які дійсно його потребують.

евтаназія, право на смерть

Варто зазначити також точку зору і Європейського суду з прав людини, який у цьому питанні зберігає нейтральну позицію, визнаючи за державами-учасницями право на самостійність врегулювання евтаназії. Аналізуючи його рішення про евтаназію (Санлес проти Іспанії, Претті проти Сполученого