ДСТУ, технічні умови

Сучасний принцип покупця: “поінформований – значить озброєний!”

Щодня, купуючи продукти харчування в магазинах, керуючись принципом “поінформований – значить озброєний”, ми звертаємо увагу на той факт, з чого зроблений даний продукт, на його склад та наявність позначки ГОСТ, державний стандарт (ДСТУ), технічні умови (ТУ), а найбільш досвідчені шукають ISO.

Шановний читачу, у цій статті мова піде саме про відмінності, переваги кожного стандарту (нормативу) і рекомендації при купівлі їжі, адже такі знання, на жаль, не дуже поширені і не розповсюджуються виробниками продуктів харчування.

ГОСТ

ГОСТ (“государственный стандарт”) – основна категорія стандартів в колишньому СРСР. Зараз є стандартом, що регулює нормативи стандартизації в країнах СНД. Регламентується Міждержавною радою із стандартизації, метрології і сертифікації (МГС).

Визнаний державним стандартом в таких країнах як Азербайджанська Республіка, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан,Киргизька Республіка, Молдова, Російська Федерація,Таджикістан, Туркменістан, Узбекистан, Україна, якщо не замінений національним стандартом.

За часів радянського союзу нормативи ГОСТу були обов’язковими до застосування в тих областях, які описував сам ГОСТ. Нині ні в Україні, ні в Росії ГОСТ не є обов’язковим до застосування.

Часто вимоги ГОСТу, які встановлювалися в Радянському Союзі або Міждержавною радою із стандартизації, метрології і сертифікації є “занадто завищеними” або “жорсткими” для національних виробників, що привело до їх необов’язковості і можливості дотримання ДСТУ або ТУ.

Проте ставимо собі інше питання: занадто завищеними і жорсткими для кого, для виробника, а не для покупця? Чи варто послабляти ці вимоги, коли йдеться про безпеку і здоров’я людини і всієї нації?

 Державний стандарт (ДСТУ)

ДСТУ, технічні умови

ГОСТ- це не ДСТУ!

В Україні існує ще національний стандарт– ДСТУ (Державний стандарт України).

За темою:  «Зміна прізвища: 7 речей, які повинна знати кожна наречена!»

Але тільки деякі категорії товарів позначені як обов’язкові до сертифікації.

Оскільки за 20 років технологія виготовлення продукції істотно змінилися, з’явилися нові параметри, показники безпеки, то і державний стандарт ДСТУ став включати ширші і з певного боку жорсткіші вимоги до виробу.

Окрім всього іншого він повинен регулювати рівень змісту радіонуклідів, вміст солей важких металів, пестицидів, мікотоксинів, мікробіологічних показників.

На упаковці товару обов’язково має бути наявний напис про те, за якими нормативними документами він був зроблений.

І ДСТУ (Державний стандарт України), і ГОСТ (Державний стандарт) потрібні для того, щоб регулювати обов’язкові вимоги до якості продукції (сухість, вологість,кількість білків-жирів-вуглеводів і тощо.)

Технічні умови (ТУ)

Але, не дивлячись на наявність величезної бази державних стандартів і “турботи” держави про наше здоров’я, як вказувалося раніше, виробники, виробляючи багато продуктів харчування, не зобов’язані дотримуватися ГОСТів і ДСТУ, а можуть керуватися ТУ (технічними умовами), які розробляють самі.

ДСТУ, технічні умови

Технічні умови розробляються самими виробниками!

Згідно із Законом України “Про стандартизацію”, технічні умовице документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процеси чи послуги.

Технічні умови (ТУ) можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Проте реальний склад продуктів, які маркіровані ТУ, для багатьох є загадкою. Але в той же час, маркіровка на продукті про те, що він зроблений за нормативами ГОСТу або ДСТУ в 80% випадків не дає гарантії, що товар зроблений чітко за цими стандартами.

За темою:  «Качественное юридическое сопровождение бизнеса - какое оно?»

Ці написи на товарі, на жаль, служать, скоріш за все, не для того, щоб повідомити споживача про якість товару, а для того, щоб обманом змусити цього споживача купити цей продукт.

Але і тут є певні виключення і застереження, як приклад, при наявності державного стандарту на морозиво, за яким в нього можна додавати лише горіхи, шоколад, ванілін та інші добавки, що не заборонені Мінздравом, певний виробник має можливість запровадити власні технічні умови, за якими додасть у склад такого продукту ще досить специфічні інгредієнти, але дозволені законом, як йогурт, мак, розробити специфічну упаковку тощо.

На рахунок додавання і використання харчових добавок (барвників, посилювачів смаку, стабілізаторів) чи пальмових жирів, які також вважаються нездоровою їжею, але наявність таких речовин абсолютно не залежить від позначки “ДСТУ” чи “ТУ”. Наприклад, наявність рослинного жиру в маслі, сметані, сирі, барвників в продуктах дитячого харчування забороняється, але “Сирні продукти” створюються на основі рослинного жиру та інші аналогічні продукти.

Проте сумувати і опускати руки не варто. Адже, як завжди, на допомогу у вирішенні даного питання приходить світова спільнота.

ISO

ДСТУ, технічні умови

Міжнародні стандарти ISO гарантують, що продукти і послуги є безпечними, надійними і якісними!

У Європейському Союзі і багатьох світових передових країнах, давно визнана і здійснює контроль за якістю і безпекою товарів, продуктів харчування Міжнародна організація із стандартизації (International Organizationfor Standardization,ISO).

За темою:  «Зміни до податкового кодексу! Яка користь від чергового законопроекту податкової реформи?»

Така організація встановлює Міжнародні стандарти ISO, які гарантують, що продукти і послуги є безпечними, надійними і якісними. Україна, як і Росія і багато інших наших сусідів, є повноправними членами такої організації.

Тому, коли ми бачимо на упаковці якого-небудь товару позначку “ISO”, а ще і “ГОСТу”, то за якість і безпеку такого продукту можна з великою часткою впевненості бути спокійними.

Тому, шановні покупці продуктів харчування та відвідувачі нашого сайту, читайте уважно склад та маркування кожного продукту харчування, що ви купуєте, на наявність позначок стандартів та вмісту шкідливих речовин, та будьте здоровими, адже наше здоров’я напряму залежить від того, що ми їмо і п’ємо.

Дещо про переваги ISO на відео: