ліквідація підприємства, ліквідація, припинення юридичної особи, ліквідація юридичної особи

“Ліквідація – це величезна за об’ємом робота, яка включає немало процедурних “підводних каменів”

Шановні друзі, сьогодні ми розглянемо з практичної точки зору питання ліквідації підприємства – суб’єкта господарювання. На сьогодні, відповідно до норм Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації, яка включає злиття, приєднання, розділення, перетворення і ліквідацію.

І якщо при реорганізації підприємство може продовжити своє існування у видозміненому положенні, то ліквідація призводить до безповоротного зникнення підприємства з карти юридичних осіб України.

Законом України “Про реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців” передбачено, що підприємство вважається ліквідованим з моменту внесення запису про ліквідацію в Єдиний державний реєстр податкових осіб України. Але це є вже завершальною фазою, а ось, щоб дійти до цього етапу, часом варто виконати величезну за об’ємом роботу, яка має на своєму шляху немало процедурних нестиковок і “підводних каменів”.

1. Рішення власника (уповноваженого органу)

Першим кроком при ліквідації – є рішення власника (уповноваженого органу) про ліквідацію юридичної особи, яке приймається відповідно до статуту підприємства і надалі вноситься в Єдиний державний реєстр податкових осіб України. Не раніше, ніж через 2 місяці після початку процедури ліквідації, кредитори юридичної особи можуть заявити свої вимоги ліквідаційної комісії.

Слід зазначити, що українське законодавство не наділяє ліквідаційну комісію статусом юридичної особи, тобто оскаржити рішення ліквідкомісії про невключення вимог кредиторів у встановлену чергу задоволення вимог кредиторів не представляється можливим.

З приводу цього, в 1996 р. висловився Вищий арбітражний суд України, у своїх роз’ясненнях № 02-5/334, в яких вказано, що якщо кредитор вважає, що ліквідаційна комісія неправомірно відмовила в його вимозі, такий кредитор може звернутися з позовом до суду.

2. Повідомлення про звільнення
ліквідація підприємства, ліквідація, припинення юридичної особи, ліквідація юридичної особи

“Роботодавець повинен повідомити співробітників про звільнення у разі ліквідації за два місяці”

Одним з перших, і на нашу думку, тих питань, на якому слід загострити увагу, є обов’язок підприємства повідомити співробітників про звільнення у зв’язку з ліквідацією. Як передбачає КЗпП, роботодавець повинен повідомити співробітників про звільнення у разі ліквідації за два місяці. Ось тут і починається певна невідповідність встановлених законодавством норм з практичною реалізацією рішення про ліквідацію.

Здавалося б, яка може бути необхідність в працівниках (фахівцях), якщо рішення про ліквідацію вже прийняте і відповідно, ведення виробничої діяльності в реальності і в майбутньому власником (-ами) не мається на увазі. Слід зазначити, що в деяких випадках, на прикладі державних підприємств, рішення про ліквідацію може бути продиктоване не лише невиконанням поставлених на підприємство завдань, а також і наявністю мільйонних заборгованостей до державного бюджету.

3. Задоволення вимог кредиторів

Виходячи зі ст. 111 Цивільного кодексу України, у разі нестачі у підприємства засобів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія організовує реалізацію майна. 

Одним з важливих етапів ліквідації є проведення інвентаризації (наказ Мінфіну від 02.09.2014 р., № 879) і складання проміжного балансу, у відповідності і на підставі якого проводиться реалізація майна, у разі недостатності засобів для погашення вимог кредиторів у ліквідовуваного підприємства.

За темою:  «Як Шотландія попри референдум Brexit може залишитися в ЄС?»

Важливим у зв’язку з цим стає питання збереження майна. Ось тут і доводиться згадати про те, що співробітники на підприємстві залишатися після початку процедури повинні, оскільки у разі витребування кредиторами погасити борги за рахунок майна, таке майно має бути збережене в тому вигляді, в якому воно знаходилося на момент проведення інвентаризації і складання проміжного балансу.

Для його збереження, на підставі трудового договору, мають бути залучені охоронці. Тут же, з цього витікає необхідність проведення бухгалтерських операцій, для чого потрібно вже залучати і бухгалтера.

4. Стягнення дебіторської заборгованості

Крім того, одним з основних завдань ліквідаційної комісії є стягнення дебіторської заборгованості. І позитивним моментом буде той факт, якщо так званих “дебіторів” у підприємства небагато, суми невеликі, то є реальна можливість вирішити питання з погашенням цієї заборгованості на досудовому етапі.

Але, на жаль, як показує практика, початок процедури ліквідації часом лише стимулює боржника усіма можливими шляхами “обійти” від сплати небажаної для нього заборгованості. Таким чином, наявність на підприємстві кваліфікованого юриста є просто необхідністю для реалізації одного з найважливіших завдань ліквідовуваного підприємства – стягнення дебіторської заборгованості.

З причини того, що дебіторів може бути більше десяти, процедура стягнення буде не лише витратною в частині фінансів (судовий збір, можливі апеляційні і касаційні скарги), але і досить тривалою за часом (процесуальні строки, виконання рішень органами державної виконавчої служби).

Важливо відмітити, що угоди з працівниками слід оформляти саме як трудові договори для того, щоб уникнути штрафів, які досягають сум більш ніж 30 тис. грн. за неналежно оформлені трудові відносини. Крім того, на час ліквідації, зберігає свою дію і колективний договір.

5. Оцінка майна
ліквідація підприємства, ліквідація, припинення юридичної особи, ліквідація юридичної особи

“Без витрат на юриста, бухгалтера підприємству не обійтись при ліквідації – важливий момент, про який потрібно подумати заздалегідь”

Пройшовши етап інвентаризації, з метою подальшого продажу майна, потрібне проведення його оцінки (ст. 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав, професійної оціночної діяльності в Україні”), а у випадку з майном державної форми власності і рецензії на проведену оцінки Фондом державного майна України, а також дозволи у вигляді наказу/директиви від органу управління таким майном. (Порядок відчуження об’єктів державної власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р., № 803).

І якщо у разі ліквідації приватного підприємства проведення оцінки можна здійснити і самою ліквідаційною комісією, то для державного/комунального підприємства повинен залучатися суб’єкт оціночної діяльності.

Важко назвати досконалим цей етап ліквідації суб’єкта господарювання державної форми власності. Не є секретом, що отримати рецензію на проведення оцінки інвентаризованого майна з метою його подальшого продажу і погашення вимог кредиторів, у Фонді державного майна України, завдання далеко не просте, що неминуче спричиняє за собою знову ж таки таки, затягування на невизначений термін самої процедури ліквідації.

Не менш затратна за часом і процедура отримання дозволу на відчуження майна від органу управління майном, наприклад, профільного Міністерства. В цей же час, майно вимагає нагляду, що покладає на підприємство неминучі витрати на охорону таких об’єктів, що, включає оплату послуг як мінімум юриста, бухгалтера, виливається в постійну витратну частину в той час, як діяльність не ведеться і отримувати фінансові вливання по суті нізвідки.

За темою:  «Легкий спосіб оформлення документів на право власності на будинок в селі»
6. Складання проміжного балансу

Наступним кроком на шляху до ліквідації юридичної особи є складання проміжного балансу. Проміжним він називається тому, що його складають після закінчення строку, відведеного для заяви вимог кредиторів, але ще до розрахунків з ними і до складання ліквідаційного балансу. У проміжному балансі, як правило, відображають відомості про склад майна, а в примітках – перелік заявлених вимог кредиторів, результати їх розгляду ліквідаційною комісією.

Проміжний баланс затверджує орган, який прийняв рішення про ліквідацію. І тільки після цього, відкривається можливість розрахунку з кредиторами, які вчасно заявили свої вимоги. Порядок задоволення вимог кредиторів вказаний у ст. 112 Цивільного кодексу України.

7. Складання ліквідаційного балансу
ліквідація підприємства, ліквідація, припинення юридичної особи, ліквідація юридичної особи

“Після того, як кредиторські вимоги погашені, ліквідкомісією складається вже ліквідаційний баланс”

Після того, як кредиторські вимоги погашені, ліквідкомісією складається вже ліквідаційний баланс, в якому вказується майно, яке залишилося після погашення вимог кредиторів і це майно розподіляється або ж між засновниками (приватна форма власності) або ж переходить до власника/органу управління майном.

Ідеальною ситуація виглядає так: вимоги кредиторів пред’явлені вчасно, у разі недостатності засобів, реалізовано майно і врешті-решт з боргами підприємство розрахувалося, дебіторську заборгованість стягнуто, що відкрило шлях до подальших кроків, таким як закриття банківських рахунків, перевірки фіскальної і пенсійного, передача документів в архів, здача друку.

Але життя, а саме практична сторона процесу під назвою “ліквідація підприємства” вносить, як відомо, свої корективи. Так, далеко не всі кредитори можуть встигнути заявити свої вимоги і вже в процесі процедури ліквідації, ними здійснюються спроби будь-якими шляхами стягнути свої кошти з підприємства, що сходить у небуття.

Інструментарій тут досить різноманітний і через те, що ми дивимося на ситуацію під кутом ліквідовуваного підприємства державної власності, яке має борги перед бюджетом за обов’язковими платежами, розглянемо ситуацію, при якій стягнути неоплачені вчасно суми намагаються фіскальні органи і органи Пенсійного фонду.

Відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий документ, поданий на виконання по стягненню з ліквідовуваного підприємства, подається ліквідаційній комісії, а виконавче провадження має бути закінчене. Але виходячи з того, що фіскальні й інші органи, пропустивши строк пред’явлення вимог кредиторів, потрапляють в кінець черги задоволень вимог кредиторів, передбаченої ст.112 ЦК України, виконавчий документ такими органами подається на свій страх і ризик на виконання в орган виконавчої служби з проханням відкрити виконавче провадження і негайно заарештувати існуючі рахунки боржника – суб’єкта господарювань, який ліквідовується.

За темою:  «Как английский язык помогает юристам становиться успешными?»

Державний виконавець, перевіряючи документ на відповідність вимогам ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, цілком законно відкриває таке виробництво і накладає арешт на рахунки боржника. У разі наявності фахівців, які виконують функції по ліквідації підприємства, такий арешт спричинить невиплату заробітної плати, несплату податків, а також появу нових боргів перед бюджетом і фактичний параліч самого процесу ліквідації.

4 поради при ліквідації підприємства!

Вважаємо необхідним дати ряд практичних порад щоб уникнути подібних сценаріїв:

  1. Належним чином повідомляйте всіх кредиторів про початок процедури ліквідації у встановлені строки!
  2. У разі появи нових боргів в процедурі ліквідації, повідомте кредиторів про особливості погашення боргів при ліквідації.
  3. Контролюйте поштову кореспонденцією.
  4. У разі отримання постанови про відкриття провадження – напишіть заяву про закінчення провадження з негайним поданням такої заяви (у доповненнях з наказом/рішенням власників про ліквідацію) в орган державної виконавчої служби. Важливо також повідомити самого державного виконавця про факт подання такої заяви.

Також вважаємо, що при постійному відкритті відносно ліквідовуваного підприємства виконавчих проваджень (на підставі податкових вимог, рішень судів), дієвим буде і складання звернення і в сам орган і в його вищестоящі організації з метою недопущення некоректних процедур стягнення. Законодавець наділив платника можливістю оскаржити вказані податкові вимоги в найвищі податкові органи і до суду.

Часто, працівники податкової служби, намагаючись якнайскоріше реалізувати плани з повернення коштів, допускають і процедурні, і формені помилки при складанні і відправленні вищезгаданих вимог. Так, при неправильному складанні, такі вимоги можна і треба оскаржити, але все це також ускладнює сам процес ліквідації, зводячи нанівець багато зусиль в паралельних напрямах.

Слід констатувати, що ліквідовувати підприємство на практиці набагато складніше, ніж його створити, нормативно-правові акти не чітко і не в повному об’ємі регламентують здійснення ліквідаційної процедури підприємства. Тому сама процедура ліквідації вимагає широкої професійної дискусії і подальшого істотного вдосконалення на законодавчому рівні.

За матеріалами Юрія Білоуса, керівник юридичного відділу компанії “Воєнно-будівельна індустрія”/ jurliga.ligazakon.ua

Детальніше про особливості процедури ліквідації на відео: