наклеп, кримінальна відповідальність

“Наклеп – є невиправданим засобом, що обмежує свободу думки і слова!”

Закон про наклеп та кримінальна відповідальність за наклеп були вперше передбачені ст. 125 КК України 1960 р., однак законодавець із прийняттям у 2001 р. нового Кримінального кодексу України відмовився від криміналізації цього діяння.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

З того часу на розгляд Верховної Ради України неодноразово вносилися законопроекти, спрямовані на доповнення КК України подібною статтею.

Серед скандальних законів від 16 січня 2014 р. найбільший резонанс викликали зміни, що стосувались саме цього питання. Звинувачуючи Верховну Раду України, більшість посилалась на недемократичність та невідповідність Конституції і міжнародному законодавству подібного роду законів.

Запропонована законодавцем ст. 151-1 КК України визначає наклеп як навмисне поширення явно недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи.

Такі дії караються штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до 200 годин, або виправними роботами на строк до 1 року. Якщо така інформація публічно демонструється в засобах масової інформації або в мережі Інтернет, або особа вчиняє цей злочин повторно, розмір штрафу становитиме від 50 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а громадські роботи – від 150 до 240 годин. Якщо суб’єкт поєднує наклеп з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, йому загрожують виправні роботи на строк від одного до двох років або обмеження волі на строк до двох років.

Очевидно, що відповідальність за наклеп тісно пов’язана із поняттям «цензура». Згідно зі ст. 24 Закону України «Про інформацію», цензура – це будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

наклеп, кримінальна відповідальність

“Цензура в Україні наразі заборонена!”

Нагадаємо, що цензура наразі заборонена. З цих законів випливає, що законодавець захищає ЗМІ шляхом заборони втручання в їх діяльність, проте вимагає від журналістів поширення лише правдивої інформації.

За темою:  «Купівля квартири: 10 юридичних порад, які ви повинні знати!»

Аналіз закону про кримінальну відповідальність європейських країн в аспекті цього питання свідчить, що приписи, які встановлюють відповідальність за наклеп, містяться у кримінальних кодексах Бельгії, Австрії, Великої Британії, Данії, Іспанії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швеції, Швейцарії тощо. Відповідальність за наклеп діє також у 19 штатах США.

Разом із тим низка основоположних документів, таких як Загальна декларація прав людини (ст.19), Європейська конвенція прав людини (ст.10), Американська конвенція про права людини (ст.13), а також рішення Верховних та Конституційних судів багатьох країн наголошують на тому, що кримінальна відповідальність за наклеп є невиправданим засобом, що обмежує свободу думки і слова.

Розглядаючи це питання, неможливо залишити поза увагою резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи від 2003 року № 1344 «Про загрозу для демократії з боку екстремістських партій і рухів в Європі», яка у п.13-а закликала країн-членів Ради Європи передбачити у своєму законодавстві можливість обмеження свободи вираження думок, зборів і об’єднань для цілей боротьби з екстремізмом. Однак разом з цим в резолюції підкреслено, що подібні зміни не повинні суперечити Європейській конвенції прав людини.

Не менш знаковим став і висновок Європейського суду з прав людини щодо справи «Кастельс проти Іспанії», де Суд наголосив, що право на свободу слова не є абсолютним. Крім того, очевидно, що об’єктивна сторона такого діяння, як наклеп, порушує певні права та свободи, зазначені у Європейській конвенції, а ст. 17 тієї ж Конвенції стверджує, що ніхто не має права займатись діяльністю, що направлена на невиконання прав і свобод.

наклеп, кримінальна відповідальність

“В Україні на сьогодні відсутня кримінальна відповідальність за наклеп!”

У реаліях сьогодення громадяни України, щоб захистити від поширення неправдивих відомостей свою честь, гідність та ділову репутацію, звертаються до судів у порядку цивільного судочинства (ст. 277 ЦК).

Такі справи за своєю суттю є достатньо непростими не лише через складність доведення шкоди немайнового характеру, заподіяної такого роду діянням, а й через реакцію ЗМІ, які, висвітлюючи подібні справи, надають їм поширеного резонансу, що заподіює шкоду потерпілому.

За темою:  «7 ознак, чим хороший адвокат відрізняється від поганого!»

Думається, що в питанні криміналізації наклепу та закону про наклеп необхідно знайти баланс між ефективністю механізмів (у тому числі кримінально-правових) захисту прав і свобод людини і реалізацією права на свободу слова, яка виступає однією з основних засад існування сучасних демократій світу.

Не дивно, що за відсутністю такого балансу закон про кримінальну відповідальність, який вважався диктаторським і який встановлював кримінальну відповідальність за наклеп, був скасований менше ніж через півмісяця самою ж Верховною Радою більшістю голосів під тиском громадськості.

А як ви ставитесь до відповідальності та закону про наклеп?

А. Яценюк про закон про наклеп: