Автор: 31.01.2019 Оновлено: 04.08.2020

маркування харчових продуктів, заклади харчування

З початку 2019 року Урядом запроваджено політику, внаслідок якої всі громадські заклади харчування підпадають під систему ризиково орієнтованих перевірок. Разом з тим вже на підписі у Президента України знаходиться законопроект, мета якого запровадження нових вимог до маркування харчових продуктів. Подібна політика має свої плюси і значні недоліки (дивіться інфографіку) і навіть ризик для здоров’я громадян. Давайте розбиратись.

Заклади харчування: новий підхід до перевірок

З 1 січня 2019 року перестала діяти п`ятирічна заборона на перевірки малого і середнього бізнесу. Із 33 контролюючих органів свої плани на поточний рік вже оприлюднили 27 відомств. З ними можна ознайомитися на спеціальному інспекційному порталі inspections.gov.ua, а також на сайті Держрегуляторної служби. Першими під перевірки потраплять підприємства, де ризик виявлення порушень або ступінь небезпеки для населення є особливо високими.

Як і раніше, позапланові перевірки будуть проводитися за скаргами споживачів товарів і послуг незалежно від планів і заборон.

Читайте також: «Як захистити права споживача? А це ви знаєте?»

Бізнес переорієнтовано на ступені ризику

Вперше заборона на перевірки підприємств була введена в серпні 2014 року, щоб полегшити долю бізнесу, якому і так довелося несолодко через військові дій на Сході країни і загальних кризових явищ в економіці. Відтоді мораторій регулярно продовжувався законом про держбюджет щороку. Винятком став поточний рік, у якому було знято мораторій на перевірки.

Зняття мораторію на 100% виправдано, бо ще в минулому році мораторій став вельми умовним – з-під його дії Кабмін своєю постановою вивів відразу майже два десятка контролерів, серед яких були податківці, Нацбанк, Держпраці, Держлікслужба та інші. Серед них була також Держпродпотребслужба.

Своє рішення чиновники пояснили необхідністю контролю за «найбільш уразливими та ризикованими сферами суспільних відносин і виконання міжнародно-правових зобов`язань України». Таким чином, в 2019 році збулася мрія керівництва Мінекономрозвитку, яке давно мало намір замість мораторію запровадити принцип ризиково орієнтованого підходу.

Відтепер бізнес буде визначатися декількома рівнями ризикованості. При низькому ступіні – перевірки вашого бізнесу мають проводитися раз у п`ятиріччя, а при високому – не частіше ніж раз у 2 роки.

Заклади харчування: ставка на раптові перевірки

Перевіряючи громадські заклади харчування в Україні, контролери знову роблять ставку на раптові перевірки. Адже, як зазначає Володимир Лапа, перед приходом інспектора можна вивезти з цеху піддон з пальмовою олією, а через тиждень після перевірки – повернути його. Тому навіть для планових заходів Держпродпотребслужба не вказує конкретні дати, а тільки місяці, коли має бути можлива перевірка.

Ступінь бізнес-ризику відтепер мають оцінювати за:

  • видом діяльності (за 2 попередніх роки);
  • роботою, що пов`язана зі сферою по обслуговуванню громадян;
  • підприємницькою діяльністю, яка може визивати отруєння, гострі захворювання кишок, чи смерть людини;
  • порушеннями санітарних норм;
  • виготовленням неякісної чи небезпечної для життя продукції;
  • наявністю звернень чи скарг від громадян.

За кожним з критеріїв ризику встановлено певні показники та бали. Наприклад, забезпечення питною бутильованою водою від 100 000 осіб – це 41 бал ризику, а порушення санітарних норм за останні 3 роки – всього 15 балів. Скарга на роботу підприємства «обійдеться» у 5 балів, а не виправлення порушення – у 6.

Як кажуть в Держпродпотребслужбі, головною підставою по організації будь-якої з позапланових перевірок буде лише скарга споживача. Звернення громадських організацій, чиновників чи інших осіб до уваги братися не будуть.

Але навіть ті, хто скаржиться від себе особисто, нерідко припускаються помилок. За словами Володимира Лапи, люди часто вказують назву магазину, а не юридичну особу, яка ним володіє. Або вказують тільки адресу торгівельної точки. А це вже не дозволяє оперативно реагувати на сигнали. Хоча чиновники намагаються якомога швидше уточнювати у людини всю необхідну інформацію, українці розцінюють ці затримки як небажання контролерів працювати.

маркування харчових продуктів

Хто підпаде під перевірки Держпродспоживслужби у першу чергу?

Виходячи з досвіду попередніх років, можна припустити, що предметом раптових перевірок (швидше за все) знову стануть громадські заклади харчування, магазини та ринки, а також місця масового відпочинку людей. Все залежить від того, де раніше трапиться надзвичайна подія.

Кінець минулого року ознаменувався масовими перевірками в шкільних їдальнях за скаргами батьків учнів. Як повідомив начальник ДУ Держпродпотребслужби в Києві Олег Рубан, з 50 перевірених навчальних закладів – в 37 були виявлені порушення та підготовлені приписи.

Найбільше порушень знайшли в Солом`янському районі. У іншіх регіонах та районах ситуація виявилася практично ідентичною. Ось такими виявилися громадські заклади харчування в Україні минулого року лише тільки щодо їдалень. Саме це і було причною запровадження посилених перевірок таких закладів.

Читайте також: «Як не дозволити інтернет-магазинам в Україні обманювати Вас?»

маркування харчових продуктів

Маркування харчових продуктів по-новому – чим це загрожує кожному з нас?

З початку цього року в  Україні також фактично стали діяти нові норми маркування харчових продуктів. Відповідний закон №8450 прийняли парламентарії ще у грудні 2018. Таке нововведення має привести етикетки на українських товарах у відповідність з європейськими стандартами.

Серед іншого, законом прописано створення системи, що буде містити інформацію щодо ветеринарних препаратів, які застосовуються в Україні. Слід зазначити, що інформованість населення про причини виникнення антибіотикорезистентності (несприйнятливості людини до антибіотиків), яку викликають стійкі до них бактерії в м`ясі – є важливим фактором у харчовій промисловості розвинених країн.

Законопроект №8450 вказує, що відтепер виробникам необхідно вказувати на упаковках і етикетках:

  • список інгредієнтів разом з барвниками і харчовими добавками, з позначенням міжнародного маркування харчових продуктів;
  • чи є в продуктах ГМО;
  • види алергенів, якщо вони є;
  • чи є інгредієнти, що викликають харчову непереносимість;
  • чи можна їх вживати людям певного віку або за певних захворюваннях;
  • спосіб приготування;
  • координати виробника і навіть телефон того, у кого можна уточнити інформацію по цьому продукту.

маркування харчових продуктів

Все це вже сьогодні має бути на упаковках продуктових товарів, що ми купуємо кожного дня. Тим часом експерти від законопроекту не в захваті та мають до нього велику кількість питань. Серед них є 6 найбільш важливих, які законодавство про харчові продукти втілює в наше життя.

Недоліки закону про маркування харчових продуктів:

1. По-перше, строк придатності буде вказуватися інакше: не до конкретного числа місяця, а орієнтовно. Так що важко буде визначити, прострочений товар чи ні.

РЕКОМЕНДУЄМО ТАКОЖ:

2. По-друге, на етикетках деяких продуктів можна не вказувати кількість калорій. А це, взагалі, просто «відмінна» новина для тих, хто стежить за фігурою.

3. Така ж «історія» з нехарчової хімією. Залишки ветеринарних препаратів або пестициди, згідно з новим законом, не є інгредієнтами. А це значить, що згадувати про ризик їх наявності в продукті буде не потрібно.

4. Також тепер необов`язково показувати ті речовини, яких в продукті мінімальна кількість – наприклад, ГМО. Тепер це можна, якщо «інформація про харчову цінність не є ключовим фактором при прийнятті споживачами рішення про покупку». Або ж якщо ця інформація просто не поміщується на упаковці.

5. Ще цікаво, що закон про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів ніяк не описує відповідальність магазинів і ту, яку несуть заклади харчування за торгівлю неякісними продуктами – хоча в Європі змушують саме рітейл стежити за тим, щоб покупці не труїлися.

6. Ще одне тонке місце законопроекту про нове маркування харчових продуктів – це передача Кабміну та іншим відомствам права тлумачити, що таке м`ясо, емульгатор і інші харчові терміни. А це відкриває необмежений простір для маніпуляцій цими термінами і згодом на упаковці.

Про нове маркування харчових продуктів дивіться також на відео:

Оцініть статтю:
Не дуже файноНе файноФайноДуже файноСупер файно 1 5,00 з 5
ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ
Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter
Читайте юридичні лайфхаки на нашому «Telegram» каналі

Тисни на «Новини»

Нам є чим вас здивувати!

Підпишись та отримай корисні лайфхаки, останні новини та приємні бонуси!
ПІДПИСАТИСЯ
і підпишись на унікальну поштову розсилку

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

2020-08-04T20:13:17+03:00
Адвокат Novgorodskiy&Partners. Експерт з кримінального, цивільного, господарського права. Автор блогу на pravoconsult.com.ua
Підписатися
Сповістити про
guest

0 Комментарий
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі