делегування повноваженьВ цій статті дослідженні проблеми щодо делегування повноважень органів місцевого самоврядування місцевим державним адміністраціям, недоліки реального механізму виконання таких повноважень, виведені теоретичні шляхи подолання таких перешкод.

Сама сутність поняття «делегування» передбачає, крім наділення повноваженнями визначеного органу, вилучення відповідних повноважень з компетенції органу, який делегував повноваження, і наділення його можливістю здійснювати контроль за виконанням делегованих їм повноважень.

Українське законодавство, використовуючи категорією «делегованих повноважень» і встановлюючи механізм передачі їх від місцевих органів державної влади місцевому самоврядуванню і навпаки, не виключає можливості фіксації одних і тих же повноважень за двома різними підсистемами публічної влади. Фактично це є дублюванням повноважень, котре виражається в тому, що 16 напрямків діяльності цих органів співпадають повністю, а 12 – частково.

Процедура контролю за здійсненням делегованих повноважень передбачена лише щодо виконання даних повноважень органами місцевого самоврядування і навіть не закріплена на рівні закону, щодо контролю місцевих органів державної влади, то ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» лише проголошує таку можливість, не закріплюючи порядок її здійснення.

Набрання чинності актами з питань делегування повноваження органів місцевого самоврядування, вид і обсяг відповідальності за їх неналежне виконання з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування також не знайшли свого відображення у законодавстві, призводячи до того, що єдиним наслідком у разі невиконання відповідного акту є призначення позачергових виборів.

За темою:  «Внимание! Социальные сети передают персональные данные правоохранителям в Украине!»

делеговані повноваження місцевого самоврядуванняОкремі галузеві закони, такі як ЗУ «Про відходи», «Про містобудування», наділяючи відповідними повноваженнями органи місцевого самоврядування, водночас надає у розпорядження місцевих органів державної влади аналогічні.

Залишення цих проблем поза увагою тягне за собою низку несприятливих наслідків (ускладнення об’єктивної оцінки діяльності таких органів, невиправдане збільшення управлінських витрат, можливість уникнення відповідальності за невиконання делегованих повноважень) і не виключає фактичне усунення органів місцевого самоврядування від реального здійснення своїх функцій.

У зв’язку з цим необхідно вжити невідкладних заходів, спрямованих на ліквідацію наявних прогалин і закріплених на законодавчому рівні:

  • уточнення й упорядкування взаємовідносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, встановлення форм і методів їх взаємодії, заснованих на КУ та міжнародних стандартах;
  • обґрунтоване і чітке визначення функцій і повноважень та недопущення компетенційних спорів;
  • встановлення чіткого механізму контролю за виконанням делегованих повноважень і притягнення до відповідальності за їх невиконання;
  • недопущення випадків безпідставного делегування повноважень органів місцевого самоврядування;
  • усунення колізій в галузевому законодавстві, які ведуть до невизначеності обсягу повноважень.

За рахунок здійснення виваженої законодавчої політики в цій сфері будуть унеможливлені  прояви обмеження місцевого самоврядування, його фактичне підпорядкування державним органам з відповідних питань, що позитивно відіб’ється на авторитеті органів місцевого самоврядування.

Більше повноважень місцевим радам?

Якщо Ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter