Для новостиОстаннім часом, в різних українських ЗМІ підіймається питання ухвалення нового проекту Трудового Кодексу України (далі – ТК), який повинен змінити давно застарілий радянський КЗпП, що діє й донині. Це і зумовлює актуальність цієї теми.

 Як правило, статті, що торкаються проектів нового ТК носять «розгромний» характер. Ось, мовляв, погані буржуї хочуть закабалити нещасного українського працівника.

Ця істерія торкнулася не тільки «ліві» ЗМІ, для яких така риторика цілком природна, але й ті, які позиціонують себе як ліберальні чи прозахідні. Зрозуміти їх теж можна. Для сьогоднішніх центристів і правих, критикувати ще вчорашню владу просто необхідно, інакше можна задатися логічним питанням про наявність необхідності у таких силах.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Але чи завжди така негативна критика проекту Трудового кодексу справедлива? Давайте розберемося, що ж відбувається в цій сфері.

Незабаром, Верховна Рада України повинна була почати розгляд проекту Трудового кодексу, прийнятого в першому читанні, який змінить усталену роками систему взаємовідносин працівників та роботодавців.

Справа у тому, що той проект, який викликав бурхливу реакцію громадськості, запалену «лівими» силами № 1108 від 04.12.2007 та був прийнятий у першому читанні ще у 2008 році, було знято з розгляду наприкінці 2012 року. Новий проект № 2902 від 22.04.2013 ще не розглядався. Проте про нього вже було почато пропагандистську компанію, а екс-міністр соціальної політики Наталя Королевська вже встигла його засудити, ще за свого керівництва міністерством в Уряді.

Норми проекту нового законодавчого акта, що регулює відносини у сфері трудової діяльності, в цілому, носять неоднозначний характер. Громадськість та законодавці по-різному оцінюють їх зміст. Думки варіюють до прямо протилежних поглядів на наслідки прийняття цього Кодексу.

Одні вважають, що цей закон допоможе захистити права трудящих і підвищить соціальні гарантії для працівників, інші ж, навпаки, впевнені в тому, що новий Трудовий кодекс України 2014 року перетворить працівника фактично у раба роботодавця, а його прийняття викличе масові протести і невдоволення в суспільстві.

Найбільш резонансними положеннями законопроекту стали ті, які стосуються запровадження норм, спрямованих на збільшення робочого тижня і зміну порядку оплати праці.

Так, положення чинного Кодексу законів про працю встановлює сорок годин робочого часу на тиждень, що у свою чергу, означає в середньому восьмигодинний робочий день.

Спочатку, проект Трудового кодексу містив норми, відповідно до яких максимальний робочий час могло бути продовжено за згодою працівника до сорока восьми годин, що означало, фактично, введення дванадцятигодинного робочого дня.

Проте, остання редакція зберігає діючий порядок речей.

За темою:  «Лайфхак: як успішно пройти співбесіду на роботу в юридичну фірму!»

Так частина перша статті 130 проекту Трудового кодексу говорить: «Нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень». Частина друга цієї статті говорить про можливість тільки зменшення, а не збільшення, робочого часу, згідно з нормами Трудового договору, а частина третя обумовлює, що «Зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці».

Таким чином, ми бачимо, що така критика на адресу нового акта є безпідставною, оскільки проект не передбачає значної зміни існуючої практики.

У Статті 249 цього Кодексу законів про працю передбачено зобов’язання власника надати профспілці приміщення для роботи з усіма необхідними зручностями.

КЗпП закріплює положення у статті 250 чинного Кодексу про необхідність фінансування власником первинної профспілкової організації шляхом відрахувань на певні заходи у розмірі не менш, ніж 0,3 відсотки від фонду оплати праці.

З прийняттям нового Кодексу, роботодавця або уповноважений ним орган, буде складніше змусити виконувати вищенаведені вимоги, так як вони будуть міститися тільки в Законі України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». А відповідно до статі 398 проекту ТК державна інспекція праці захищає лише трудові права, ті, що закріплені у трудовому законодавстві.

Також, проект ТК залишає лише судовий захист трудових прав. Право профспілок на звернення до Комісії по трудовим спорам(КТС) та Державної інспекції праці скасовується.

На наш погляд, це є позитивним моментом, бо й зараз остаточне рішення все одно залишається за судом, а інші види звернень лише затягують вирішення справи.

Даний проект Трудового Кодексу так само має ряд інших спірних положень. Зокрема, стаття 13 вводить нове для національного трудового права поняття – нормативний акт роботодавця. Ця нормотворчість здійснюється роботодавцем одноособово. У разі якщо колективний договір не укладено, роботодавець має законне право регулювати своїми нормативними актами більшості питаннь.

Пролетар_бидло

Розширення прав роботодавця позитивно вплине на економіку країни і клімат для бізнесу!

За наявності порушень колективного договору роботодавцем, відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачена дисциплінарна відповідальність тільки у вигляді штрафу у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинний Кодекс Законів про Працю не встановлює такі норми. Право видавати ті чи інші нормативні акти, дане роботодавцю, буде фактично означати можливість укладення не звичайного, а одностороннього колективного договору.

За темою:  «Цивільно-правовий договір VS трудовий договір - де підвох?»

На думку деяких фахівців, це дозволить їм спекулювати на свою користь на тих нормах законодавства, які прописані недостатньо чітко: спробувати своїм одноособовим актом, на підставі положень даної статті, скасувати діючі колективні договори і ухилятися від укладання нових.

З іншого боку, можливо, що таке розширення прав роботодавця позитивно вплине на економіку країни і клімат для бізнесу. Адже складовою частиною політики консерватизму і ліберальної економіки є простота у звільненні з роботи, значна влада роботодавця над найманим працівником, його верховенство в управлінні підприємством і прийнятті рішень.

Такий стан речей було багаторічною практикою в європейських країнах, яка й створила той добробут, що зараз спостерігається в економічно розвинених державах Європи та Північної Америки. Його змінили тільки хвилі соціалістичних революцій, що прокотилися по Європі та профспілкові рухи, боячись яких уряди цих країн змушені були піти на поступки і обмежити владу роботодавців на користь найманих робітників.

Разом з тим, такі перетворення, як і реформи «лівих» політичних сил у владі, значно підірвали продуктивність і загальмували зростання економіки розвинутих капіталістичних країн.

Багато в чому, саме «ліві» уряди та їхні необдумані втручання в трудову сферу з метою побудови «держави загального процвітання», де працівник і роботодавець мали б абсолютно рівні права, але при цьому всі обов’язки і відповідальність перекладалася на роботодавців, привели світ до тієї економічної кризи, яка спостерігається сьогодні.

Також Трудовий кодекс України 2014 року встановлює норми, що дозволяють розірвання трудового договору між робітником та рботодавцем, навіть, усупереч мотивованому рішенню, що прийняла профспілка. Роботодавець зобов’язаний лише погодити, тобто – попередити профспілку про звільнення.

Роботодавцю дозволяється бути присутнім на розгляданні профспілкою питання про звільнення, що дозволить йому виявити нелояльних до нього членів профспілки.

Норми статті 233 збільшують гарантії для працівників, що працюють у вихідні дні, державні чи релігійні свята. Відповідно до частини першої статті 263, яка регулює наслідки порушення терміну виплати заробітної плати,  «у разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаннями зобов’язаний додатково сплатити працівнику пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку за кожний день затримки».

Проте є думка, згідно з яким ці положення носять декларативний характер, оскільки не передбачають чіткого механізму для їх реалізації.

За темою:  «Цивільно-правовий договір VS трудовий договір - де підвох?»

В цілому, можна сказати, що в деяких країнах світу, існують норми, які дозволяють звільнити працівників, наприклад, від виплати боргів, комунальних платежів у разі невиплати їм зарплати. У зв’язку з невиплатою вони також можуть на цілком законних підставах відмовитися, якщо не отримують зарплату вчасно, від виконання роботи на десятий день невиплати чи недоплати. І це саме те, до чого, на наш погляд, повинен прагнути український Законодавець.

Зазначені умови відображено в статті 435 законопроекту, яка змінює чинний порядок прийняття рішень Комісією по трудових спорах. У частині 1 статті 227 чинного Кодексу Законів про Працю, визначено, що Комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

Типові правила про трудових спорах згідно з статті 435 нового Кодексу Комісія по трудових спорах зможе приймати рішення виключно за згоди всіх членів комісії, а не простою більшістю, як зараз. Рішення вважається прийнятим тільки в тому випадку, якщо за нього проголосували всі присутні на засіданні члени комісії. У разі незгоди хоча б одного з них, рішення вважається не прийнятим.

А що стосується в статті 429, то стаття передбачає, що кількісний склад Комісії визначається за взаємною домовленістю роботодавця та профспілки, за умови включення до складу зазначеної комісії рівної кількості представників від роботодавців і працівників.

У такій ситуації сторони можуть бути змушені шукати компромісні рішення проблеми, які влаштували б всі зацікавлені суб’єкти. У разі ж, якщо конфлікт зайшов у глухий кут, завжди можна буде звернутися в суд, що, на наш погляд, підвищить авторитет судової гілки влади в питаннях по вирішенню трудових спорів.

Транспорант_работа

В цілому, проект ТК відповідає стандартам розвинених капіталістичних країн з ринковою багатоукладною економікою!

В цілому, стаття 435 представляється нам прогресивною, оскільки тенденції сучасної демократії припускають відхід від так званого «диктату більшості» і перехід до системи консенсусів у системі прийняття рішень.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що проект Трудового Кодексу має як ряд переваг, так й недоліків. В цілому, він відповідає стандартам, прийнятим в розвинених капіталістичних країнах з ринковою багатоукладною економікою.

Саме лібералізм частини нових положень проекту викликає негативну реакцію «лівих» політичних сил, які з ідеологічних міркувань намагаються створити негативний образ Трудового Кодексу в очах громадськості.

Деякі технічні недоліки та недоробки авторів законопроекту, як ми сподіваємося, будуть виправлені в наступному читанні. І новий Кодекс-нормативний акт незалежної демократичної держави, прийде на зміну застарілому радянському законодавству.

Про новий проект Трудового кодексу України на відео: