договір позики

“Договір позики є одним з найпоширеніших видів договорів, а тому нехтування його правильністю може призвести до негативних наслідків”

Як відомо, договір позики є одним з найпоширеніших видів договорів. Незважаючи на це, виникає багато ситуацій, коли позичальник не повертає наданих йому грошових коштів. Так що важливість правильного укладення договору позики важко переоцінити.

Легковажність в цьому питанні може привести до неможливості стягнення боргу. Тому сьогодні ми розглянемо особливості його укладення. Відразу хочемо відмітити, що раніше ми вже частково торкалися подібного договору позики в темі боргова розписка: гарантія чи фікція.

ВІДСОТКИ ЗА ДОГОВОРОМ ПОЗИКИ

Договір позики передбачає передачу у власність грошових коштів або інших речей від однієї сторони до іншої. У свою чергу, сторона, яка отримала позику, повинна її повернути. Договір може передбачати нарахування відсотків або не передбачати. Якщо він не міститиме спеціальної обмовки про те, що договір є безкоштовним, то особа, яка надає позику, матиме право на отримання відсотків.

Розмір відсотків визначатиметься на рівні облікової ставки Національного банку України, якщо сторони не домовляться про інше. На сьогодні цей розмір складає 7,75 відсотків річних. Забігаючи вперед, хочу відмітити, що облікова ставка застосовується тільки у разі, якщо позика надана в національній валюті – в гривні.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

У нашій країні єдиним законним засобом платежу є гривня. Така норма закріплена в Конституції України. Останнім часом ця норма неодноразово була предметом розгляду в судах. Увага до неї була викликана численними зверненнями громадян до банків з позовними вимогами про визнання кредитних договорів недійсними.

Як відомо, на кредитні відносини також можуть поширюватися положення про договір позики. Це правило закріплене в ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України. Враховуючи це, Верховний Суд України звернув увагу на те, що виконання договірних зобов’язань в іноземній валюті чинному законодавству України не суперечить, а тому договір між фізичними особами може передбачати надання позики не лише в гривнях, але і в будь-якій іншій валюті.

ДОТРИМАННЯ УМОВ ПЕРЕД ПІДПИСАННЯМ

договір позики

“Договір позики варто, але не обов’язково нотаріально завіряти”

Судова практика також дає відповідь на питання про те, чи треба отримувати згоду чоловіка або дружини перед укладенням обговорюваного договору. Так, в узагальненнях Верховного Суду України від 07.10.2010 року передбачено, що договір позики ніяких зобов’язань для іншого з подружжя НЕ СТВОРЮЄ. Тому необхідності в отриманні такої згоди немає.

За темою:  «Как медицинский юрист защитит вас от нерадивых врачей?»

Незважаючи на складені підходи, в договір все одно можна вносити умови про те, що позичальник перед його оформленням повинен отримати згоду іншого з подружжя. Це так званий запасний варіант на випадок зміни практики судів у вирішенні цього питання.

Багато хто вважає, що договір позики з фізичною особою доцільно завіряти нотаріально. Основним аргументом прибічників цього підходу є твердження, що у разі нотаріального оформлення договору буде менше шансів для його оскарження. З цим можна погодитися, але потрібно пам’ятати, що у такому разі треба буде сплатити не лише послуги нотаріуса, а й державне мито в розмірі 1% від суми угоди.

До переваг нотаріального посвідчення можна віднести можливість здійснення нотаріусом виконавчого напису, який є самостійною підставою для відкриття виконавчого провадження і дій, спрямованих на стягнення боргу за договором позики. Проте у разі виникнення між сторонами суперечки, наприклад відносно розміру заборгованості, уникнути передачі справи на розгляд до суду навряд чи вдасться.

[stextbox id=”info”]Звичайно, можна обійтися і без послуг нотаріуса, оскільки посвідчення договору позики не є обов’язковим і здійснюється виключно за взаємною згодою сторін.[/stextbox]

У будь-якому разі перед укладенням договору поцікавтеся майновим і фінансовим станом позичальника, перевірте відповідність вказаних в паспорті відомостей, а саме правильність написання його прізвища, імені і по батькові, місця реєстрації, фотографії, зразок підпису і так далі.

За темою:  «Як вигнати учасника з ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю)?»

За можливістю зніміть копії не лише паспорта позичальника, але і його довідки про привласнення ідентифікаційного номера, оскільки без останнього державна виконавча служба не зможе відкрити виконавче провадження і примусово стягнути заборгованість. Також треба вжити заходи, щоб позичальник підписав документи у вашій присутності. Це дозволить уникнути зайвих проблем після передачі грошових коштів.

НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ ПОЗИКИ

договір позики

“Договір позики може містити умови щодо неустойки, зміни строків позовної давності та інші, що не суперечать законодавству”

Якщо договір позики грошових коштів буде порушений особою, яка отримала позику, то інша сторона матиме можливість вимагати нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних за весь час прострочення (ст. 625 Цивільного кодексу України). Слід зазначити, що ці наслідки не є штрафними санкціями і застосовуються незалежно від їх включення в зміст договору.

Проте в договір можна внести інші умови. Зокрема, положення про неустойку, різновидами якої є штраф і пеня. При цьому угода може містити лише один вид неустойки. Інакше це суперечитиме ст. 61 Конституції України, яка забороняє притягати особу до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення двічі.

Звернути увагу треба і на те, що неустойка має бути виражена виключно в процентному співвідношенні до суми невиконаного зобов’язання. Наприклад, пеню можна прописати в 5% від суми боргу за кожен день прострочення.

За темою:  «7 ознак, чим хороший адвокат відрізняється від поганого!»

Чинне законодавство дозволяє також збільшити строки позовної давності, які виникають відносно договору позики. Нагадаємо, що за загальним правилом термін позовної давності складає 3 роки.

[stextbox id=”warning”]Тобто, за загальним правилом це означає, що потенційний позивач безперешкодно може звернутися до суду для захисту своїх прав і інтересів тільки у трирічний строк.[/stextbox]

В іншому випадку відповідач матиме можливість вимагати від суду застосування строків позовної давності, що зрештою матиме наслідок неможливості задоволення пред’явленого позову. Можна також відмітити, що можливістю збільшення строків позовної давності користуються майже всі банки на території України. В основному таке збільшення строків позовної давності обмежуються 5-10 роками і є цілком достатнім, щоб повернути борг за договором позики.

Підсумовуючи викладене, радимо вам завжди звертати увагу не лише на ключові моменти, які містить договір позики, але і на деталі. Оскільки вони можуть зіграти вирішальну роль у разі виникнення спору між сторонами, а також при необхідності звернення до суду для стягнення боргу.

Зразок договору позики:

Скачать (DOCX, 17KB)

За матеріалами Блогу Павла Малиневського www.uadvokata.com.ua.

Про додаткові особливості та цікаві моменти договору позики на відео: