мирова угода

“Мирова угода частіше за все укладається у справах про стягнення заборгованості, про розлучення, про розділ майна тощо”

Сьогодні хочемо розповісти вам про те, що таке мирова угода та на які моменти треба звернути увагу при її укладенні. Ця стаття буде корисною для тих, хто брав участь в судових справах про стягнення заборгованості, про розлучення, про розділ майна, про стягнення аліментів на дитину тощо і допоможе підготувати правильні зразки документів.

Що таке мирова угода?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Спершу слід сказати, що мирова угода є фіксацією певних поступок кожної із сторін судового процесу і визнанням (твердженням) їх відповідним українським судом.

Існує два основні підходи до розуміння цього поняття. По-перше, угода про примирення може розглядатися як волевиявлення сторін – договір, а по-друге, як акт судової гілки влади. Адже рішення суду повинне містити не лише вказівку на визнання угоди, але і перелік умов, на яких вона була укладена. Тобто мирова угода стає невід’ємною частиною судового рішення.

Саме останній процесуальний підхід домінує в судовій практиці України. Підтвердженням цієї обставини є, наприклад, п. 8 ч. 1 ст. 293 ЦПК України і п. 9 ч. 1 ст. 109 ЦПК України, в яких передбачена можливість апеляційного оскарження рішення суду про визнання мирової угоди.

[stextbox id=”warning”]Треба також враховувати, що договір про примирення може стосуватися тільки тих вимог, які були предметом позову до суду, тобто заявлених матеріально-правових вимог позивача до відповідача.[/stextbox]

Якщо сторони спробують врегулювати інші правовідносини, а не ті, які були предметом судового розгляду, то у визнанні угоди сторонам буде відмовлено.

Відмова послідує і у тому випадку, якщо угода сторін суперечитиме закону або порушуватиме інтереси інших осіб, у тому числі, якщо угода виявиться підписаною некомпетентним представником позивача, відповідача або третьої сторони із самостійними вимогами.

За темою:  «Как с помощью антиколлектора 100% закрыть банковский кредит?»

Особливості затвердження

мирова угода

“Як правило, мирову угоду можна укласти на будь-якій стадії судового розгляду справи”

Незважаючи на те що законодавство не містить однакового підходу відносно форми мирових угод, з практичної точки зору її умови краще викладати письмово, шляхом підписання обома сторонами окремого документу або шляхом складання кожною із сторін письмової заяви.

Цивільно-процесуальне законодавство передбачає, що примирення сторін може бути оформлене не лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (ст. 175 ЦПК України), але і на стадії апеляційного (ч. 3 ст. 31 ЦПК України) і касаційного розгляду (ст. 334 ГПК України), а також в період примусового виконання рішення суду (ст. 372 ГПК України).

Дуже схожі положення містяться і в адміністративному судочинстві. Так, згідно ч. 3 ст. 51 КАС України можливість укладення мирової угоди передбачена на будь-якій стадії адміністративного процесу, у тому числі під час апеляційного а також на етапі виконання судового рішення (ст. 262 КАС України).

Що стосується господарського процесу, то можливість мирного врегулювання спору при розгляді справи в першій інстанції закріплено в ст. 78 ГПК України, а процедура затвердження досягнутих домовленостей сторін на стадії виконавчого провадження міститься в ч. 4 ст. 121 ГПК України. Проте особливістю господарського процесу є те, що ГПК не містить положень про можливість затвердження судом мирової угоди під час апеляційного і касаційного розгляду справи.

Порядок затвердження в суді

При здійсненні цивільного і адміністративного судочинства, а також при виконанні рішень цих судів мирова угода подається через державного виконавця до суду за місцем виконання судового рішення. За загальним правилом місцем виконання рішення суду є місце проживання або місце знаходження боржника.

За темою:  «Ідеальний клієнт для юриста: який він і як його не упустити?»

Тому може статися так, що рішення прийматиметься тим судом, який не розглядав справу по суті. У таких випадках державному виконавцеві доцільно представляти не лише документи про примирення, але і належним чином завірену копію судового рішення, на підставі якого відкрито виконавче провадження. У свою чергу державний виконавець після отримання документів зобов’язаний передати їх до суду впродовж трьох днів.

мирова угода

“Мирова угода одночасно є виконавчим документом”

При цьому ще однією відмінністю господарського судочинства є те, що мирова угода представляється на затвердження не за місцем виконання судового рішення, а до господарського суду, який видав виконавчий документ (наказ).

Для вирішення питання про визнання угоди суд призначає засідання, за результатами якого повинен прийняти відповідне рішення. У разі ухвалення позитивного рішення суд виносить постанову про визнання мирової угоди, яка відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону “Про виконавче провадження” одночасно є виконавчим документом.

Таким чином, перед зверненням до суду також доцільно ставити перед ним питання про те, щоб прийняте рішення суду відповідало вимогам виконавчого документу, які закріплені в ст. 18 Закону “Про виконавче провадження”. Інакше державний виконавець матиме формальну можливість відмовити у відкритті провадження на тій підставі, що постанова суду не відповідає встановленим вимогам, а зацікавлена сторона вимушена буде звертатися до суду з метою спонукання боржника до виконання мирової угоди і отримання наказу по його примусовому виконанню.

За темою:  «Качественное юридическое сопровождение бизнеса - какое оно?»

[stextbox id=”info”]Що стосується можливості укладення мирової угоди поза судовим і виконавчим провадженням, то така можливість у сторін відсутня, адже здійснення цих дій судом в законодавстві прямо не передбачено.[/stextbox]

Виключенням з цього правила може бути хіба що ч. 1 ст. 262 КАС України, яка говорить про те, що договір про примирення подається до суду, який видав виконавчий документ, і що під час виконавчого провадження мирова угода представляється для затвердження до суду за місцем виконавчого провадження.

Виходячи з цього логічно припустити, що угода за правилами адміністративного судочинства може бути затверджена не лише в межах діючого судового або виконавчого виробництва, але і поза ними.

Якщо угоду про примирення сторін затвердити таким способом не вдастся, то можна спробувати відновити судове або виконавче провадження. Наприклад, на практиці досить часто державні виконавці виносять постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, але фактично його не відправляють.

У таких випадках стягувач може повторно звернутися в державну виконавчу службу із заявою про відкриття виконавчого провадження. Також він має можливість у зв’язку з несвоєчасним отриманням оригіналу виконавчого документу від державного виконавця відновити строки на повторне пред’явлення, що дозволить сторонам врегулювати свої домовленості на стадії виконання рішення суду.

За матеріалами Блогу Павла Малиневського www.uadvokata.com.ua.

Сподіваємось, що дана стаття стане Вам в нагоді. А про мирову угоду і її особливості також можна дізнатись на відео нижче: