розписка

Розписка сама по собі не є договором (!)- це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами

Боргова розписка та боргові зобов’язання – є одними з найдавніших правочинів, які укладаються між людьми. Суть таких зобов’язань полягає в тому, що одна людина дає, наприклад, гроші на певний час оплатно або безоплатно іншій людині, а друга  в свою чергу зобов’язується повернути відповідні гроші з відсотками чи без таких.

В законодавстві такий договір отримав назву договору позики. Боргова розписка  є, так би мовити, гарантією договору позики, його підтвердженням.

Як правило, головною проблемою таких договорів є неповернення грошей та неможливість доказати укладення такого правочину між людьми. Часто виникненню такої ситуації передує довірливість і вина особи, яка позичає гроші (позикодавця).

Щоб захистити себе від подібного роду неприємних ситуацій потрібно укладати такий договір в письмовій формі та на підтвердження його укладання видавати розписку.

Але законодавець надав можливість сторонам укладати договір позики і в усній формі, при якому, особливо доцільно видавати розписку на підтвердження його умов і взагалі факту укладання.

Тут треба наголосити, що боргова розписка сама по собі НЕ є договором (!) – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами.

Законодавство України, а саме Цивільний кодекс, встановлює обов’язкову письмову форму правочину(договору) в тому випадку, коли сума позики не менш як у 10 разів вища, ніж розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми. Тобто, письмова форма договору обов’язкова, коли позика перевищує 170 гривень і коли гроші позичає юридична особа.

За бажанням сторін такий договір може бути посвідчений нотаріусом.

Важливо указати також і те, що законодавець, в ЦК зазначив, що недодержання письмової форми договору не є підставою для недійсності договору (ч. 1 ст. 215 ЦК). Але в той же час вказав, що у разі, коли укладення договору в письмовій форму обов’язкове, судове рішення не може бути обгрунтовано свідченнями свідків для підтвердження факту, що гроші або речі дійсно не були отримані позичальником від особи, що позичає гроші(позикодавця) або були отримані в меншій кількості, ніж передбачено договором.

За темою:  «Реєстрація громадської організації - спосіб ухилення від сплати податків?»

Тому навіть наявність свідків у випадку, коли договір повинен укладатись у письмовій формі ( в нашому випадку за договором позики при позиці більше ніж на 170 гривень) не допоможе доказати укладення усного договору позики без розписки.

Тому в загальному розумінні боргова розписка це письмовий документ, який засвідчує факт укладення договору позики і зобов’язання отримувача грошей(речей)-позичальника повернути їх та сплатити або не сплачувати відсотки за договором.

Із вищесказаного виходить, що укладання розписки- це убезпечення себе від неповернення боргу, це гарантія виконання зобов’язання з боку особи, яка  отримує позику.

розписка

Укладання розписки- це убезпечення себе від неповернення боргу, це гарантія виконання зобов’язання з боку особи, яка отримує позику

В такому разі виникає інше питання: як же правильно оформити боргову розписку?

До обов’язкових реквізитів розписки слід віднести дату складання, ім’я, по батькові, прізвище позичальника його паспортні дані та місце проживання ( і навіть фактичного проживання), ім’я, по батькові позикодавця, прізвище, його місце проживання і паспортні дані, боргова сума( точна сума і валюта- це також важливо), конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий.

Безкоштовні поради:

  1. Текст слід писати від руки, адже авторство можна підтвердити за почерком.
  2. Суму позики варто зазначати як цифрами, так і словами, адже це забезпечить ясність і чіткість запису зі спливом часу, адже текст може погано читатися.
  3. Важливо також передбачити суму відсотків на позику (якщо вони не встановлені, то позикодавець в будь-якому випадку має право на отримання процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України) та штрафні санкції у разі невиконання зобовязання.
  4. Не зайвим буде вказати підписи і дані про свідків ( як правило, мінімум двох) такого договору. Такі підписи виключають можливість оскаржити власний підпис позичальником або ситуації, коли позичальник каже, що договір уклав під дією сили чи обману, що тягне недійсність договору.
  5. Звірте підпис позичальника візуально з його підписом в паспорті, наприклад, адже вони можуть відрізнятися.
  6. Важливо зазначити не лише про те, що хтось взяв певну суму грошей, а й те, що він зобов’язується її повернути. Лише в цьому випадку буде вважатися наявне зобов’язання і підстава для позову.

За законодавством боржник зобов’язаний повернути суму боргу не пізніше дати, вказаної в договорі позики. У разі прострочення боржник зобов’язаний повернути борг з урахуванням індексу інфляції.

За темою:  «Как английский язык помогает юристам становиться успешными?»

У разі невстановлення кінцевої дати виконання договору, кредитор має право вимагати суму боргу в будь-який момент, а боржник повинен повернути гроші (речі) в 30-денний строк з моменту пред’явлення вимоги.

Після виконання зобов’язання боржником(позичальником) і повернення ним боргу позикодавець повинен повернути розписку позичальнику. Наявність такої розписки у боржника є підтвердженням виконання ним договору позики.

Сподіваємось, дана стаття допоможе Вам в житті, адже воно стає простішим, коли ти знаєшь закон! 🙂

Боргова розписка зразок написання: