ато в украине

“В більшості страхових договорів ситуації АТО, воєнного стану тощо віднесені до виключень”

Як мирним громадянам отримати компенсацію збитку, понесеного в ході конфлікту на сході країни, здійснити відшкодування збитків через АТО в Україні (антитерористичної операції), дій терористів, сепаратистів, наслідків бойових дій загалом?

Це питання стає насущним – конфлікт в Донецькій і Луганській областях затягується, вже багато хто постраждав, попереду, на жаль,  ще багато інцидентів.

Навіть якщо майно – рухоме і нерухоме – було застраховано, отримати зараз у разі нанесення йому збитку в результаті конфлікту практично неможливо. Тому що в більшості страхових договорів подібні ситуації віднесені до виключень – масові безлади, війна тощо.

Як тоді бути з компенсацією збитків мирним жителям, які знаходяться в зоні конфлікту, але не скоюють злочинів або правопорушень?

За відсутності спеціальних державних програм компенсації збитку мирним жителям ( а такі за обіцянками уряду повинні бути найближчим часом) виходом зараз для них може бути СУД.

Хто відповідає?

В цьому випадку найбільш складними питаннями є визначення відповідача, збір доказів та оцінка пошкоджень. Потрібно також зазначити, що судових прецедентів такого роду в Україні ще не було.

Статтею 19 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” (на підставі якого розпочата АТО в Україні) відшкодування збитків, заподіяної громадянам терористичним актом, здійснюється за рахунок засобів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням коштів з осіб, які нанесли пошкодження. Інакше кажучи, орієнтуватися потрібно на загальноукраїнське законодавство, зокрема на Цивільний Кодекс.

За темою:  «Як дешево викупити свій банківський кредит при ліквідації банку?»

Юристи відмічають, що основна проблема полягає у визначенні кола осіб, які можуть бути відповідачами у справах такої категорії : “Згідно ст. 2, ст. 170 ГК України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи і юридичні особи, держава Україна, АР Крим, територіальна громада, іноземна держава та інші суб’єкти публічного права.

ато в украине

“Завчасно враховуючи можливість вилучення майна (в процесі озброєного конфлікту), слід потурбуватися про підготовку документів, що підтверджують його оцінку”

Держава набуває і здійснює громадянські права і обов’язки через органи державної влади. Таким чином, можна зробити висновок, що стороною в судовій справі (у нашому випадку – відповідачем) має бути держава в особі відповідного органу державної влади.

Подібний позов можна буде пред’являти безпосередньо до Міністерства оборони України.

Доказами завданого збитку може бути все, передбачене процесуальними кодексами: фото- і відеофіксація, свідчення свідків, висновки експертів. Проблеми почнуться на етапі доведення вини певних осіб в спричиненні збитку, а також причинно-наслідкового зв’язку між їх діями і збитком.

Але, враховуючи можливість вилучення майна (в процесі озброєного конфлікту), слід завчасно потурбуватися про підготовку документів, що підтверджують оцінку майна. Наявність таких документів допоможе уникнути заниження вартості вашої власності, що вилучається, при проведенні його оцінки на дату вилучення.

Не виключено, що отримати судовий захист своїх прав навіть в результаті довгого процесу розгляду справи, апеляцій тощо буде або дуже складно, або взагалі не вдасться, і тоді доведеться звертатися до Європейського суду з прав людини.

За темою:  «Реформа освіти в Україні: 7 шокуючих ознак школи майбутнього!»

Що зараз треба робити?

ато в украине

“-Фото, -відео докази пошкодженого майна відаграють важливу роль при компенсації втраченої власності через воєнні дії”

  1. Зібрати фото- і відеосвідчення стану майна до нанесення збитку. Підкріпити їх свідченнями очевидців, сусідів, представників органів влади.
  2. Зібрати свідчення завданого збитку, в тому числі по можливим показам будинку (автотранспорту, іншого майна) в сюжетах теленовин, у відеосервісах, в соцмережах.
  3. Визначити розмір збитку (зробити оцінку). Це стосується і випадків тимчасового вилучення майна, що вилучається органами влади або терористами в ході дії АТО або після введення воєнного стану.
  4. Визначити, хто відповідач. Відповідачем може виступати держава, органи державної влади, їх конкретні представники, терористи, сепаратисти.
  5. Звернутися до кваліфікованого юриста, бажано на етапі початку збору доказів.
  6. Звернутися до суду за захистом своїх прав, вказавши суму збитку, позовні вимоги і обставини, які дозволять у разі позитивного результату отримати компенсацію нанесеної шкоди.

Стаття 15 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” надає право в районі проведення антитерористичної операції посадовцям, залученим до операції : використовувати в службових цілях транспортні засоби, які належать громадянам ( з їх згоди), підприємствам, установам, організаціям.

В період воєнного стану, який вводиться Президентом України за згодою Верховної Ради України, такі повноваження суттєво розширюються аж до можливості вилучення майна у фізичних чи юридичних осіб для потреб оборони.

Зважаючи на такі суттєві можливі обмеження прав громадян під час воєнних дій, дуже важливо буде потім, після закінчення оборонних заходів, доказати власні втрати та шкоду. Адже лише після надання подібних доказів, можливо буде відновити або компенсувати втрачене майно.