неявка до суду

“Постанова про накладення штрафу через неявку до суду може бути скасована через необгрунтованість і безпідставність”

Доброго дня, дорогі друзі! Нещодавно до нас звернувся громадянин, який отримав документи про відкриття відносно нього виконавчого провадження, предметом якого є стягнення з нього грошової суми (штрафу) на користь держави за нібито неявку до суду (в судове засідання) без поважних причин.

Вказаний штраф був накладений на нього одним з районних судів при розгляді кримінального провадження, в якому ця людина виступає представником юридичної особи, яка у свою чергу має статус потерпілого. При цьому ніякої постанови про стягнення судового штрафу він не отримував.

Як з’ясувалося згодом, суд за відсутності в судовому засіданні представника потерпілого виніс постанову про накладення на нього грошового стягнення в порядку статті 139 КПК України, тобто за неявку до суду (в судове засідання) без поважних причин.

Попри те, що ця постанова не підлягає окремому апеляційному оскарженню, вона може бути скасована на підставі необгрунтованості і безпідставності. Таким правом можна скористатися, у випадку, якщо особа, відносно якої був нарахований штраф, не була присутня при вирішенні судом цього питання.

Клопотання про відміну штрафу за неявку до суду подається до того суду, який виніс відповідну ухвалу. При цьому, ніякі строки для подання такого клопотання в законі не зазначаються. З чого можна зробити висновок, що громадянин може скористатися своїм правом на перегляд постанови у будь-який момент після отримання даних про грошове стягнення.

Що потрібно для для оскарження?

неявка до суду

“Право звертатися з клопотанням про накладення штрафу через неявку до суду надане лише слідчому і прокуророві”

З цією метою треба детально проаналізувати обставини, які передували ухваленню такого рішення, і визначити допущені судом помилки.

За темою:  «7 ознак, чим хороший адвокат відрізняється від поганого!»

Наприклад, у нашому разі виконавче провадження було відкрите за старою адресою проживання громадянина. Людина дізналася про наявність виконавчого провадження і відповідно про кримінальний штраф за правопорушення тільки після того, як люди, які зараз живуть за його старою адресою, передали йому відповідні матеріали. З цього можна припустити, що суд направляв повістки про виклик представника потерпілої сторони за неправильними реквізитами.

Крім того, було встановлено, що постанова про стягнення грошових коштів була прийнята судом за ініціативою сторони захисту. Проте відповідно до процесуального законодавства України право звертатися з такими клопотанням до суду надане тільки слідчому і прокуророві. Так, згідно ч. 2 ст. 144 КПК України під час досудового розслідування з клопотанням до суду про накладення грошового стягнення на учасника кримінального провадження може звертатися лише слідчий і прокурор, а в ході судового розгляду тільки представник прокуратури.

Судам також надана можливість застосовувати штрафи до учасників кримінального провадження, але виключно за власною ініціативою. Тому, якщо в постанові суду буде вказано, що суд прийняв таке рішення за ініціативою сторони захисту, вказані обставини можна тлумачити як порушення ст. 19 Конституцій України, яка передбачає, що всі органи державної влади і їх посадовці зобов’язані діяти тільки в межах і способом, передбаченим Конституцією і законами України.

Існує також ряд інших можливостей для формування правової позиції з метою відміни незаконної постанови суду про накладення грошового стягнення на учасників кримінального провадження, але в кожному випадку вони індивідуальні та потребують детального вивчення всіх обставин справи.

За темою:  «Зміна прізвища: 7 речей, які повинна знати кожна наречена!»

За матеріалами Блогу Павла Малиневського www.uadvokata.com.ua.