Юридичний бізнес, як і будь-який інший бізнес, створюється з метою заробляння грошей. Більш того, від такого виду діяльності очікують високої прибутковості. Якщо говорити про специфіку юридичного бізнесу, то це справа, яка включає в себе сукупність дій юридичної компанії, клієнтів і отримання доходу.
На сьогоднішній день юридичний бізнес нашої країни перебувати на досить високому рівні. Звичайно, його не можна порівнювати з британським або американським ринком юридичних послуг, але на просторах СНД український юридичний бізнес займає гідні позиції.
В Україні юридичний бізнес представлений у вигляді адвокатських бюро (solo practitioners), адвокатських об’єднань та юридичних фірм. Двоє останніх є найбільш популярними. Для того щоб зрозуміти хто такі юристи і як вони будують свій бізнес, щоб заробляти гроші, розглянемо особливості згаданих організаційно правових форм їх діяльності.
Читайте також, як відомі юристи стали мільйонерами: «ТОП-10 найбагатші юристи (адвокати) світу: історії успіху та відомості!»
Юридичний бізнес: адвокатські бюро та об’єднання
Адвокатські об’єднання в Україні створюються виключно в порядку, передбаченому законодавством країни. До цього потрібно додати, що діяльність усіх адвокатів в Україні регулюється законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Саме цей нормативний акт передбачає організаційну форму індивідуальної діяльності одного адвоката у вигляді адвокатського бюро. Важливо, що в даному випадку адвокат має право брати до себе на роботу будь-яких співробітників, крім адвокатів.
У згаданому законі також передбачено існування адвокатських об’єднань. У нашій країні адвокат має право об’єднається з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання. Важливо зазначити, що закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” прямо вказує, що адвокати можуть об’єднуватися виключно у вигляді адвокатських об’єднань.
Для адвокатського бюро та адвокатського об’єднання встановлений особливий порядок державної реєстрації, з моменту якої вони є юридичними особами. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання, а також інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об’єднання.
В адвокатському об’єднанні може бути дуже проста службова ієрархія. Наприклад, коли там працює кілька адвокатів, в підпорядкуванні яких 1-2 помічника. Адвокатські об’єднання часто організовують на зразок юридичної фірми. Тобто в такому об’єднання можуть бути партнери, радники, юристи.
Ще одним важливим моментом роботи адвокатських бюро та адвокатських об’єднань є те, що діяльність адвоката не кваліфікується як підприємницька.
З цього випливає, що адвокатські бюро та об’єднання не можуть діяти, наприклад, у формі товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки не є суб’єктами підприємницької діяльності. Тому в органах податкової служби Адвокатське об’єднання має реєструватися як неприбуткова організація, а адвокат – як самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Але, за словами юристів, коли справа доходить до практики, то лише деякі адвокатські об’єднання можуть домогтися реєстрації в податкових органах як неприбуткова організація і отримати відповідне оподаткування. У більшості випадків Адвокатські об’єднання зареєстровані і платять податки на загальних підставах.
Таким чином, ті, хто думають, що юридичний бізнес краще вести через адвокатське об’єднання, посилаючись на вигоди з боку оподаткування, не зовсім праві. Якщо застосовувати загальні підходи, то між оподаткуванням адвокатського об’єднання та юридичної фірми особливих відмінностей немає.
Інша справа, якщо стороною в правовідносинах, від імені адвокатського об’єднання, виступає безпосередньо адвокат, який входить до його складу. Тоді конкретно він укладає договір з клієнтом і в даному випадку оподаткування адвоката здійснюється як “самозайнятої особи”. За такої умови на податках справді дещо можна зекономити.
На жаль такі поняття як адвокатські об’єднання або адвокатські бюро (solo practitioners) не отримали суттєвого розвитку в Україні на глобальному рівні. Тобто вони не стали лідерами по зароблянню грошей.
Читайте також: «Лайфхак: як 100% пройти співбесіду на роботу в юридичну фірму!»
Юридичний бізнес: ієрархія персоналу
На сьогодні найбільш оптимальною формою кооперації юристів в одне ціле, яка дає можливість заробляти великі гроші, є юридична фірма (компанія). В даному випадку найбільше грошей приносять юридичні фірми, створені в тій чи іншій організаційно-правовій формі. В кожній країні це питання регулюється по-своєму, але сама його суть завжди зводиться до того, що кілька людей (партнерів) об’єднують свої зусилля, щоб заробляти гроші.
Сьогодні на ринку представлені різні види юридичних фірм, які найчастіше працюють на підставі партнерства юристів. При цьому, в даному випадку партнери зазвичай підписують документ, в якому позначаються основи партнерства, порядок розподілу прибутків фірми, процедура виходу когось із партнерів зі складу фірми, порядок фінансових розрахунків з таким партнером і багато іншого.
Важливо відзначити, що в юридичних фірмах дуже чітко побудована службова ієрархія. Але в кожній конкретній фірмі рівні юристів розподілені по-різному. Найпростіший і звичайний варіант виглядає наступним чином. Кожен партнер має певну спеціалізацію, в рамках якої йому підпорядковується трирівнева вертикаль юристів:
- Нижній рівень (Junior ) – молодші юристи;
- Середній рівень (Middle level) – юристи (у кожного юриста середнього рівня є молодші юристи, з якими він працює);
- Топ рівень (Senior level) – старші юристи (працюють безпосередньо з партнерами, мають у розпорядженні юристів середнього рівня, яких курують за різними проектами).
У деяких юридичних фірмах така ієрархія може виглядати трохи складніше. Наприклад, є фірми, які виділяють наступні рівні юристів:
- інтерн (нижній рівень);
- юристи 1-5 категорії;
- старший юрист;
- радник;
- партнер (верхній рівень).
Важливо відзначити, що сенсом існування службової ієрархії в юридичній фірмі є чіткий розподіл обов’язків. В даному випадку завжди є з кого запитати в разі якогось негативного результату.
У юристів різних рівнів дуже різні повноваження щодо прийняття рішень і можливості спілкуватися з клієнтами. Зазвичай це виглядає наступним чином:
- Junior – з клієнтами не працюють, займаються пошуком інформації і роблять первинний аналіз меморандумів;
- Middle level – роблять подальший аналіз меморандуму, передають його наверх вже як готовий продукт, який далі піде клієнту;
- Senior level – приймають рішення, які узгоджують з партнерами. Їм властивий високий рівень професіоналізму.
Важливо відзначити, що існують юридичні фірми, які допускають юристів нижнього і середнього рівнів до спілкування з клієнтами. Такі компанії вважають, що якщо кваліфікований юрист і може надати клієнту відповідну консультацію, то чому б і ні.
Перераховані рівні юристів називають юридичним персоналом.
Цікаво, що закордоном працюють так звані юристи-радники, які трохи відрізняються від вітчизняних. Іноземні радники самі справами не займаються, але “вчать юристів життя”. Наприклад, у США існує прецедентне право. У цій країні радники кажуть юристу, де знайти необхідний йому прецедент. Також вони можуть підказати, де знайти потрібну книгу, до кого звернутися з певного питання та іншу інформацію.
Зазвичай такі функції виконують юристи, які йшли до мети партнерства, але на певному етапі їм це набридло, і вони просто не захотіли ставати партнерами. Важливо відзначити, що такі люди стали відмінними технічними працівниками. Крім цього їм дали можливість виховувати молодих фахівців, вчити їх, як потрібно створювати юридичний продукт.
Що стосується найвищого рівня співробітника юридичної фірми, то партнери теж бувають різні. Їх можна розділяти за різними критеріями. Наприклад, залежно від можливості участі в розподілі прибутку юридичної фірми партнерів ділять на партнерів-власників і партнерів по найму (не беруть участі в прибутку).
Якщо партнери-власники ділять між собою прибути, то партнери по найму отримують тільки зарплату, хоча і дуже високу. Крім цього другі не мають права голосу при вирішенні ряду питань, що стосуються компанії.
Також партнерів можна розділяти в залежності від покладених на них адміністративних функцій. Наприклад, бувають: керуючий партнер, старший партнер, молодший партнер або звичайний партнер. Слід звернути увагу на те, що право партнерства є індивідуальним і не може передаватися іншій людині. Його не можна продати або передати.
Якщо говорити про повноваження партнера, то основна його функція – прикладає максимум зусиль для того, щоб клієнт купив послугу. За допомогою свого досвіду і знань партнер повинен в будь-який момент зуміти завоювати прихильність клієнта і продати йому свої послуги.
В Україні партнер юридичної фірми фактично виступає в ролі менеджера. Але закордоном, в залежності від фірми, ситуація може бути іншою. Наприклад, якщо партнерів стало дуже багато, то вони фактично перетворюються на тих самих юристів. Зазвичай такі партнери мають у підпорядкуванні 4 юриста, у кожного 4-5 проектів на рік, які дають енну кількість мільйонів доларів доходу. Відповідно – це найефективніша схема роботи. В даній ситуації партнер фактично є менеджером, але він ще більше юрист.
Що стосується вітчизняних юристів, то у них все зовсім по-іншому. Тут для того, щоб заробити кілька мільйонів доларів на рік партнер повинен зробити десятки проектів. Тому у вітчизняних партнерів юридичних фірм у підпорядкуванні знаходяться більше 10 юристів.
Важливо відзначити, що зазвичай в юридичній фірмі партнери спілкуються з клієнтами. В результаті виходить, що частина клієнтів прив’язана до певного партнера. Коли останній йде з фірми, то за ним йдуть і ті клієнти, з якими він працював. Таким чином, партнер для фірми грає дуже важливу роль, і його вихід завжди не бажаний. Тому, що разом з партнером йдуть і клієнти, які приносять юридичній фірмі прибуток.
Зазвичай будь-який юрист хоче коли-небудь дорости до партнера. Але бувають винятки. Трапляється, що юристи не хочуть ставати партнерами. Їх влаштовує заробітна плата, відповідальність, у вихідні ніхто не турбує… Адже статус партнера – це не тільки гроші і просування по службі, а й відповідальність.
З іншого боку, багато юристів готові зробити все, щоб стати партнером, але їх не допускають на це місце. Справа в тому, що не кожен старший юрист або радник може стати партнером. Людина може бути відмінним професіоналом, але поганим менеджером. Він не вміє продавати послуги і керувати людьми. Тому багато юристів так ніколи і не стають партнерами.
Часто юристи найвищого рівня, яких не захотіли зробити партнерами, йдуть в іншу фірму або створюють свою власну. Таким чином, юрист може довести, що свого часу його колишній роботодавець помилився, коли не взяв його партнером, применшуючи можливості юриста.
Юридичний бізнес: порівняння із Заходом
Якщо діяльність адвокатських об’єднань регулюється вітчизняним законодавством, то поняття юридичної фірми в ньому немає. Словосполучення “юридична фірма” (юридична компанія) на законодавчому рівні закріплено, зокрема, в Європі і в США.
Напевно, саме звідти вітчизняні юридичні бізнесмени запозичили це поняття. При цьому, якщо адвокатське об’єднання вже саме по собі є організаційно-правовою формою діяльності адвокатів і не може бути ні акціонерним товариством, ні ТОВ, то юридична фірма може здійснювати свою діяльність у різних організаційно-правових формах.
Це світова практика, закріплена на законодавчому рівні. В Україні це питання не врегульоване. Тут не заборонена діяльність юридичних фірм, але словосполучення “юридична фірма” в нашій країні використовується лише як частина назви фірми.
Цікаво, що в сусідній Росії адвокати здійснюють свою діяльність в одній з форм адвокатських утворень: адвокатський кабінет, колегія адвокатів, адвокатське бюро та юридична консультація. При цьому в багатьох країнах існує норма законодавства, яка говорить, що власниками і директорами юридичних фірм можуть бути тільки юристи. В Україні ж власником або директором юридичної фірми може бути будь-яка особа навіть без юридичної освіти.
Західні експерти вважають, обмеження у їх країнах числа суб’єктів, які можуть створювати юридичну фірму і управляти нею не дозволяє залучати зовнішніх інвесторів і менеджерів, а також обмежує можливість виходу фірми на IPO. Ці фактори заважають юридичному бізнесу швидко розвиватися.
Але з плином часу політика країн ставати більш лояльною до юридичного бізнесу. Наприклад, в 2007 році Австралія дозволила юридичним фірмам залучати зовнішні інвестиції за рахунок виходу на IPO, після чого велика австралійська юридична фірма Slater&Gordon Ltd успішно розмістила свої акції на Австралійській фондовій біржі. Позитивним моментом для Великобританії стало набуття чинності в 2009 році Закону “Про надання юридичних послуг”. Цей нормативний акт надає можливість юридичним фірмам цієї країни виходити на Лондонську фондову біржу та залучати у свої компанії керуючих партнерів, які мають відношення до юридичної діяльності.
Важливо відзначити, що в Україні головним розходженням між юридичною фірмою і адвокатським товариством або приватним практиком є: кількість наданих послуг і витрати на ведення бізнесу. У будь-якому адвокатському об’єднанні, а тим більше в адвоката або просто юриста, який працює у себе вдома (solo practitionerу), витрати на ведення бізнесу і, відповідно, кількість наданих послуг – мінімальні.
В адвокатських об’єднаннях перелік послуг, що надаються, як правило, не відрізняється різноманітністю. І це логічно, оскільки зазвичай там збираються люди, які займаються кримінальним і сімейним правом. В цей же час фірма об’єднує юристів, завдання яких – створити найбільш широку сферу послуг для клієнтів.
У середовищі українського юридичного бізнесу юридичні фірми, як правило, набирають партнерів або юристів зі спеціалізацією, яка продається на ринку. Тобто юридична фірма надає тільки ті послуги, які дійсно приносять гроші.
Одного разу ми поцікавилися в одного топ-менеджера юридичної фірми, яка організаційно-правова форма діяльності юристів найбільш підходяща? Його відповідь була такою: “Та, яка приносить більше грошей, дозволяє платити менше податків, передбачає можливість включити в статутні документи схему партнерства (з розподілу прибутку) і яка легко управляється”.
Таким чином, перед тим, як вирішити яку організаційно-правову форму юридичної діяльності обрати, потрібно зважити всі ризики та очікування. Комусь підійде адвокатське об’єднання, а іншому легше одноосібно займатися адвокатською діяльністю.
Важливо відзначити, що адвокатське об’єднання по суті – це просто набір людей, які погодилися бути разом. Там кожен сам окремо заробляє гроші, але при цьому адвокати разом ділять витрати на свою діяльність. В адвокатському об’єднанні нікого не цікавить хто з адвокатів, коли приходить на роботу, які у кого клієнти або справи, яка у кого репутація перед клієнтом… Тобто існує деякий поділ в діяльності.
У той же час в юридичній фірмі така політика є неприпустимою. Партнери повинні гармонійно працювати і віддавати себе тому, щоб фірма заробляла більше грошей. Якщо партнер помітить, що хтось інший не працює, то з ним будуть розмовляти на цю тему.
Читайте також: «Як знайти кращого адвоката: посібник для чайників!»
Юрист або адвокат?
Багато громадян вважають, що якщо вони мають справу з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, то це більш кваліфікована юридична допомогу, ніж та, яку надають юридичні фірми або юристи. Насправді все зовсім не так. Це лише юридичний бізнес.
РЕКОМЕНДУЄМО ТАКОЖ:
В юридичних фірмах працює велика кількість адвокатів, тобто осіб, які отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Але сам статус адвоката ще не гарантує якість послуг. Головне, щоб людина була професіоналом у своїй галузі, а статус адвоката тут не при чому.
У свою чергу самі власники юридичних фірм визнають, що їм все одно адвокат у них працює або звичайний юрист. Важливо хто більше заробляє, краще спілкується з клієнтом і до кого йде клієнт. Роботодавцю потрібен талановитий, обдарований, розумний, авторитетний співробітник, який вміє спілкуватися з людьми. В даному випадку ніякого сенсу в тому адвокат людина або просто юрист немає.
Як бачимо, організаційно правова форма діяльності фірми не може дати гарантію якості послуг. Тому для споживачів юридичних послуг ця інформація не повинна грати ніякої ролі.
Якщо людина боїться, що її обдурять, то це може зробити як юрист, так і адвокат. Тому, вибираючи собі юридичного радника, громадяни ні в якому разі не повинні дивитися на назву компанії або наявність у її співробітника статусу адвоката. В даному випадку потрібно звертати увагу на інші дійсно важливі нюанси.
Джерело: jurliga.ligazakon.net
Дивіться на відео нижче, чи варто починати власний юридичний бізнес та які його особливості в Україні:
- Like
- Digg
- Del
- Tumblr
- ВКонтакте
- Buffer
- Love This
- Одноклассники
- Meneame
- Blogger
- Amazon
- Yahoo Mail
- Gmail
- AOL
- Newsvine
- HackerNews
- Evernote
- MySpace
- Mail.ru
- Viadeo
- Line
- Comments
- Yummly
- SMS
- Viber
- Telegram
- Підписатися
- Skype
- Facebook Messenger
- Kakao
- LiveJournal
- Yammer
- Edgar
- Fintel
- Mix
- Instapaper
- Copy Link
3 5,00 з 5Тисни на «Новини»
Нам є чим вас здивувати!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Автор: Андрій Новгородський
